Вінілові платівки Shamir

Шамір Бейлі з Лас-Вегаса записав дебютний альбом Ratchet у 2015-му ще зовсім юним — і потрапив ним просто в танцпол: диско, хіп-хаус і данс-поп на лейблі XL Recordings. У нашому каталозі — оригінальний вініл того самого дебюту, а не пізніше перевидання.

Від танцпольного дебюту до різкого повороту

Discogs дозволяє простежити цей шлях майже рік за роком. До Ratchet був лише EP Bitter 2014-го й кілька синглів, зокрема “On The Regular” і “Northtown”. Сам Ratchet вийшов 2015-го за продюсування Ніка Сільвестра (лейбл Godmode) і одразу приніс артисту впізнаваність — альбом позначений у базі жанрами Electronic та Funk / Soul, стилі — Disco, Hip-House, Dance-pop. А вже за два роки, у 2017-му, той самий Discogs фіксує різкий злам: замість танцювальних синглів з’являються альбоми Hope і Revelations. Пошук по Hope у базі показує зовсім іншу жанрову картину — Pop зі стилями Indie Pop і Vocal, тобто лоу-фай і значно тихіший, ніж глянцевий Ratchet. Далі дискографія тільки віддаляється від танцполу: Resolution 2018-го, самотитульний альбом 2020-го, Heterosexuality 2022-го, Homo Anxietatem 2023-го, і нарешті Ten 2025-го — назва, що прямо натякає на десятиліття від дебюту. Між Ratchet і Hope пройшло лише два роки, і саме за такий короткий проміжок артист встиг повністю змінити не тільки звук, а й лейбл: гучний реліз на XL Recordings змінили значно менш помітні, майже домашні за духом записи.

Що шукати на вінілі

Наш примірник Ratchet — одинарний LP, оригінальне видання XL Recordings 2015 року, пресоване на GZ Media. У буклеті — 8-сторінковий вкладиш з текстами пісень та ілюстраціями, а також карта для безкоштовного завантаження альбому у форматі mp3 320 kbps. Мастерингом займався Стюарт Хоукс, продюсер релізу — той самий Нік Сільвестр, який також відповідав за синтезатори й програмування барабанів, а частину клавішних і гітару додав Адам Мьордер. У вокальних партіях, крім самого Шаміра, значаться додаткові голоси Моніки Салазар і Тари Чакон, а художнє оформлення обкладинки — робота Майка Циммермана. Реліз вийшов одразу для ринків США та Європи. Є й курйозна деталь, яку легко пропустити: трек B5 “KC” — прихований бонус-трек, якого немає ні в трек-листі на конверті, ні в буклеті з текстами, ні на етикетці платівки. А трек B3 “Darker” містить семпл із запису “Owners Lament” гурту Scratch Acid — використаний з дозволу Touch And Go Records, про що прямо сказано в кредитах релізу, з посиланням на авторські права 1990 року.

З чого почати

Тим, хто хоче почути Шаміра-початківця, у якому й натяку не було на майбутній лоу-фай, потрібен саме Ratchet — це найглянцевіший, найтанцювальніший запис у всій його дискографії. Прихильникам сучасного інді варто пам’ятати, що це лише перша, а не показова сторінка кар’єри — решта звучить геть інакше, і починати знайомство з артистом варто саме звідси, а не з пізніших альбомів. Тим, хто прийшов за конкретним хітом “On The Regular” — за дискографією Discogs цей трек виходив синглом ще 2014-го, за рік до альбому, і Ratchet зібрав його разом з іншими вже готовими піснями в одне ціле. Орієнтир для першого знайомства із самим напрямком — розділ альтернативний поп, де Ratchet стоїть серед споріднених за духом релізів, а для тих, кого цікавить саме диско-складова альбому, підійде напрямок диско.