Kind of Blue Майлза Дейвіса має 5× платину в США — це понад 5 млн копій, і його зазвичай називають найпродаванішим джазовим альбомом усіх часів.
джерело: en.wikipedia.orgВінілові платівки Miles Davis + 19
На Kind of Blue Майлз майже не репетирує, і музиканти ледве уявляють, що записуватимуть. Легенда про «один дубль» — міф: з першої спроби вийшла лише Flamenco Sketches.
джерело: en.wikipedia.orgУ Juilliard Майлз вчиться посередньому: вечори проводить у клубах від Віллідж до Гарлема. До кінця 1945-го він кидає школу заради квінтету Чарлі Паркера.
джерело: smithsonianmag.comНа обкладинці й у кредитах Discogs цей реліз підписаний не просто «Miles Davis», а «Miles Davis + 19» — тобто це не звична для нього мала комбо-формація, а сесія з дев’ятнадцятьма додатковими музикантами оркестру. Стилі релізу в базі — «Bop» і «Big Band»: той, хто чекає інтимного квартету чи квінтету, як на більшості платівок Девіса, отримає натомість повноцінний оркестровий звук.
Як змінювалося звучання
У дискографії Discogs ранні релізи Miles Davis датовані ще 1947 роком — «Buzzy / Donna Lee», записані в бібоп-складах невеликого розміру. Через десятиліття невеликих комбо-сесій 1957-й приносить «Miles Ahead» — перший великий оркестровий проєкт, аранжований і продюсований під керівництвом Gil Evans, який в кредитах цього релізу зазначений одразу і як аранжувальник, і як диригент. Наступного, 1958 року, в дискографії з’являється «Ascenseur Pour L’Échafaud» — саундтрек до французького фільму, а 1959-го — одразу два знакових релізи, «Kind Of Blue» і «Porgy And Bess», за ним 1960-го — «Sketches Of Spain»: усі три останні датовані роками одразу після «Miles Ahead», що свідчить, наскільки щільно в кінці 1950-х у Девіса йшли одна за одною і камерні, і оркестрові роботи.
У самому «Miles Ahead» Девіс в кредитах Discogs указаний не лише як трубач, а і як виконавець на флюгельгорні — інструменті, який на більшості його інших релізів у кредитах не фігурує так само часто. Продюсером сесії значиться George Avakian, він же написав частину ліннер-нотс разом із André Hodeir. Показово, що майстер-реліз «Miles Ahead» у Discogs каталогізовано трьома стилями — «Bop», «Big Band» і «Cool Jazz», а конкретно наш тираж Music On Vinyl позначено лише двома першими, без «Cool Jazz»: ще один приклад того, як теги того самого альбому розходяться між загальним майстер-релізом і окремим виданням.
Що шукати на вінілі
Наш тираж — перевидання Music On Vinyl 2013 року, моно, 180 грам, каталожний номер MOVLP691, при цьому на етикетці збережено і оригінальний номер Columbia CL 1041. Пресували на заводі Record Industry в Нідерландах, дистриб’ютор і виробник — Music On Vinyl B.V., авторські права зафіксовано за Sony Music Entertainment. Раннаути обох сторін містять номер MOVLP 691 просто в канавці — це підтверджує, що перед вами саме тираж Music On Vinyl, а не бутлег під тією ж назвою.
Моно-формат тут — не спрощення для бюджетного перевидання, а свідоме збереження оригінального зведення 1957 року: альбом записувався до ери стереозаписів джазових оркестрових сесій на цьому лейблі, і Music On Vinyl зберіг це навмисно, а не через економію. Штрихкод на цьому виданні — 8718469532087. Тривалості окремих треків у базі Discogs для цього тиражу не вказані — типова прогалина для перевидань джазових альбомів середини 1950-х, де оригінальні студійні документи давно втрачені.
З чого почати
Якщо цікавить оркестровий, а не комбо-Девіс — «Miles Ahead» на нашому моно-тиражі Music On Vinyl якраз для цього: п’ять композицій на кожній стороні, від «Springsville» до «I Don’t Wanna Be Kissed». Якщо натомість хочеться зрозуміти напрямок джазу загалом, а не саме цей реліз, — перегляньте розділ Jazz із суміжними іменами того самого періоду. А для тих, кого цікавить радше перетин джазу з блюзовою традицією (сама платівка містить трек «The Meaning Of The Blues»), є розділ Jazz & Blues.
Чому на обкладинці написано «Miles Davis + 19», а не просто «Miles Davis»? +
Так у Discogs підписано склад виконавців цього релізу: окрім самого Девіса, у записі бере участь оркестр із дев’ятнадцяти додаткових музикантів під керівництвом Gil Evans.
Це оригінальний пресинг 1957 року чи перевидання? +
Перевидання Music On Vinyl 2013 року, каталожний номер MOVLP691, з новим штрихкодом 8718469532087 — оригінальний номер Columbia CL 1041 залишили як історичну довідку.
Чому це моно-видання, а не стерео? +
Discogs прямо позначає формат як «Mono» — перевидання зберігає оригінальне зведення 1957 року, зроблене до масового переходу джазових оркестрових сесій на стерео.
Хто пресував цей тираж? +
Завод Record Industry в Нідерландах — це вказано в кредитах компаній релізу в Discogs, разом із Music On Vinyl B.V. як виробником і дистриб’ютором.