Вінілові платівки Max Romeo

Max Romeo (справжнє ім’я — Maxwell Livingston Smith, народився 22 листопада 1947 року в Сент-Д’Акр, парафія Сент-Енн, Ямайка; помер 11 квітня 2025-го) увійшов в історію реггі як артист, що на межі 1960-х і 1970-х відкрито заспівав про секс і опинився в центрі скандалу: пісня з відверто еротичним текстом розійшлася накладом, якого ямайська сцена того часу ще не бачила, і фактично започаткувала окремий піджанр реггі. У каталозі JPV представлений альбом «Revelation Time» — перевидання VP Records та лейблу 17 North Parade 2020 року, перезведене в 2019-му. Незручна правда прямо з підпису на цьому тиражі: це не оригінальний прес 1975 року, а сучасне перевидання класичної продюсерської роботи Лі Перрі.

Як мінявся звук Макса Ромео

«Revelation Time» записаний у двох легендарних кінгстонських студіях — Black Ark Лі Перрі та Randy’s Studio, зведений на Dynamic Sounds Studios. Склад сесійних музикантів пояснює, чому альбом звучить саме так: на басу — Астон «Family Man» Барретт, на барабанах — Карлтон Барретт (обидва — ритм-секція The Wailers за сумісництвом), духові веде Томмі Маккук із The Skatalites, клавіші — Роббі Лін. Сам Лі Перрі в кредитах значиться не лише продюсером, а й інженером звукозапису та перкусіоністом — рідкісний випадок, коли продюсер фізично грав на записі. Два треки альбому — «Blood Of The Prophet» і «Open The Iron Gate» — існують у вигляді пари Pt. I/Pt. II, що видає типовий для Black Ark прийом: одна сесія розтягнута на дві доріжки платівки замість монтажу в один трек.

Що шукати на вінілі

На пресі VP Records/17 North Parade 2020 року значаться два різних майстерингових кредити: Карлтон Лі та Кевін Меткалф. Лайнер-нотатки поділені на два шари — оригінальні, за авторством Джеффрі Чанга, і нові, датовані квітнем 2019-го, за авторством Гаррі Уайза, і це формальне підтвердження, що перед вами не факсиміле 1975-го, а перевидання з окремою архівною роботою над матеріалом. На Discogs тираж зафіксований у 680 колекціях і отримав середню оцінку 4,69 з 59 голосів — за мірками нішевого реггі-каталогу це високий і стабільний результат. Платівка одна, десять треків, жодного цифрового бонусу. Сторони поділені майже порівну: перша займає приблизно 15:37, друга — 14:53, разом трохи більше півгодини звучання. Формально тираж зареєстрований як виданий у США — VP Records, заснований вихідцями з Ямайки в Нью-Йорку, з часом став головним домом для перевидань саме ямайської класики, а не місцевим лейблом острова.

З чого почати

Тим, хто раніше чув лише хітові збірки Макса Ромео, «Revelation Time» підійде як перше повне занурення в продюсерський почерк Лі Перрі: тут чути й перкусійні експерименти, і духову секцію в дусі раннього ска, які пізніше перейдуть у напрямок reggae нашого каталогу. Тим, хто цікавиться сесійними музикантами The Wailers поза основною дискографією гурту, варто звернути увагу саме на ритм-секцію Барреттів у цьому виданні. А тим, хто збирає перевидання класичних продакшнів на новому вінілі, корисно порівняти цей тираж з іншими роботами тих самих студій у напрямку funk — духова секція Кінгстона 1970-х і американський фанк того ж десятиліття часто ділили одних і тих самих сесійних музикантів.