Вінілові платівки Gogol Bordello

Юджин Гюц народився під Києвом, і його родина виїхала з України після Чорнобиля, кілька років пройшовши через табори для біженців у Європі, перш ніж опинитися в США. Gogol Bordello він зібрав у Нью-Йорку наприкінці дев'яностих із таких самих приїжджих. Через це гурт неможливо охайно вкласти в жанр: у тегах MusicBrainz поруч стоять gypsy punk, folk punk, dub, latin rock і romani, і найважча мітка там набрала лише вісім голосів. Нікого схожого поруч просто немає.

Як мінявся звук

Gypsy Punks (Underdog World Strike) 2005 року — платівка, яка й задала формулу: скрипка й акордеон, що грають не орнамент, а основну партію, поверх панківської ритм-секції. Записували її в Чикаго восени 2004-го, зводили в нью-йоркській Integrated Studios із грудня по лютий, там же й робили мастеринг у березні 2005-го. П'ятнадцять треків, і темп майже не падає.

Super Taranta! 2007-го — пік цієї конструкції: більше духових, більше балканських розмірів, ширші аранжування. Саме тоді гурт почали кликати на великі фестивалі.

Seekers And Finders 2017 року звучить помітно спокійніше. Одинадцять пісень, більше акустики, більше пауз; це платівка людини, яка вже нікуди не біжить.

Solidaritine 2022-го повертає різкість, і зрозуміло чому: альбом записувався й виходив, коли в Україні йшла повномасштабна війна. Тринадцять треків, і теми в них уже не про мандри, а про спротив.

У кредитах «Solidaritine» на Discogs серед авторів текстів — усі четверо музикантів легендарного вашингтонського Fugazi: Іен Маккей, Гай Пікьотто, Джо Леллі й Брендан Кенті, а поруч із ними — український письменник Сергій Жадан, який теж значиться співавтором лірики. Це не гостьовий куплет, а повноцінне співавторство запису, зробленого під час повномасштабного вторгнення. Альбом писали одразу у трьох студіях — Tank Studio, Inner Ear Studios (власна студія Fugazi) і Oscilloscope Studios, — а зводили ще у двох, перш ніж він потрапив до того самого мастерингу, який тримає звучання Gogol Bordello останніх років.

Що шукати на вінілі

Головна пастка — ювілейне видання Super Taranta! 2022 року. У примітках до релізу сказано прямо: порядок треків для цього тиражу новий і зібраний особисто Гюцом, плюс додано дві раніше не видані речі. Виходить шістнадцять позицій і зовсім інша драматургія альбому. Кому потрібна платівка 2007 року такою, як вона вийшла, — це не вона. Кому цікава авторська перескладка через п'ятнадцять років — краще й не буває. Диски кольорові: перший синій, другий жовтий.

Solidaritine у нас у двох тиражах — жовтому й синьому. Тут різниця чисто зовнішня: обидва мастерив Алан Дачес у West West Side Music, трек-лист однаковий, синій — видання для незалежних магазинів. Вибирайте за кольором і не шукайте підступу.

Gypsy Punks у перевиданні 2015 року робили Pirates Press із пресуванням на GZ Media, мастеринг Ларрі Лакманна. Seekers And Finders 2017-го вийшов у розкладній обкладинці; диски друкували на MPO, лак різав Даніель Крігер у берлінській SST GmbH. Обидва тиражі Solidaritine і Seekers And Finders проходили через ту саму студію мастерингу — West West Side Music, тож звучать вони як одна лінія, попри п'ять років різниці. Три різні заводи на п'ять платівок — рідкісний випадок, коли можна порівняти виробництва, не міняючи гурт.

З чого почати

За класичним Gogol Bordello йдіть до Gypsy Punks — усе, що потім розвивали, вже є там. За тим, як гурт звучить зараз, — до Solidaritine. За святом на повну гучність — до ювілейного Super Taranta!, якщо вас не бентежить перезібраний порядок пісень.

У каталозі гурт стоїть у розділі Punk — за енергією, а не за інструментами. Тим, кому ближчий бік аранжувань і мелодій, варто зазирнути в Alternative Rock.