Вінілові платівки Go Kurosawa

«Soft Shakes» 2025 року — перший сольний альбом Го Куросави, барабанщика й співзасновника японського психоделічного гурту Kikagaku Moyo, який завершив історію останнім концертом 3 грудня 2022 року в токійському залі Meguro Persimmon Hall. Незручна правда для тих, хто чекає гуртового звучання: на цій платівці Куросава грає буквально сам — за даними Discogs, у кредитах одного релізу йому приписано акустичну й електрогітару, електробас, клавішні, кларнет, трубу, барабани, орган, фортепіано, голос, будда-машину, тамбурин, дерев’яний блок, мелодику, коров’ячий дзвіночок, дзвіночки-чайм, шейкер, свисток і бонги — і він же зводив і продюсував запис.

Від барабанщика Kikagaku Moyo до сольного мультиінструменталіста

Kikagaku Moyo заснували в Токіо 2012 року Го Куросава і Томо Кацурада; гурт оголосив про безстрокову перерву на початку 2022-го й провів прощальний концерт того ж грудня. Того ж 2014 року Куросава й Кацурада заснували лейбл Guruguru Brain — і його географія віддзеркалює власний шлях музиканта: за даними опису лейблу, він почав у Токіо (2014–2017), переїхав до Амстердама, потім Роттердама в Нідерландах (2017–2025), а 2025-го повернувся до Японії, у Фукуоку — саме в рік виходу цього сольного дебюту. «Soft Shakes» — перша робота Куросави поза гуртовим форматом і водночас перший реліз лейблу після повернення на батьківщину. За даними Discogs, Куросава також значиться учасником ще одного діючого гурту, Replicast, — тож навіть після завершення Kikagaku Moyo сольна робота лишається лише однією з кількох паралельних музичних ліній.

Що шукати на вінілі Soft Shakes

Мастеринг альбому виконав Соуші Мідзуно, а запис пройшов у власній студії лейблу Guruguru Brain — саме так це і зазначено в кредитах, без стороннього орендованого приміщення. Видання не має штрихкоду — за даними Discogs, це ознака малотиражного, непризначеного для масової роздрібної мережі друку. Пакування нестандартне: платівка йде з бандеролем (обі) у пластиковому рукаві з рекламною наліпкою, зовнішній конверт задрукований і зсередини, а внутрішній конверт — картонний і висічений за фігурним контуром, а не звичайний паперовий рукав із круглим вирізом. Трек-лист складається з восьми композицій, і майже кожна назва подана одразу двома мовами — англійською й японською: «Moon, Please», «Sada No Umi», «Sore Desho», «Green Thing» на першій стороні, «Autowalk», «Jungle Cooking», «Rice Harvesting Day» і «Cloud Rock» на другій, з японськими відповідниками поряд у самому трек-листі релізу. Жанрово Discogs фіксує Electronic і Rock зі стилями Psychedelic, Krautrock, Downtempo та Lo-Fi — розкид, який пояснюється тим, що весь запис зроблено однією людиною без гуртового звучання. Артворк альбому зробила Ао Кароуі, вона ж і одна з двох фотографів релізу поряд із Пімом Топом, а напис на бандеролі виконаний окремим художником-каліграфом, підписаним на Discogs лише псевдонімом.

З чого почати з Го Куросавою в нашому каталозі

Фанатам Kikagaku Moyo варто ставитися до «Soft Shakes» саме як до сольного, набагато інтимнішого висловлювання одного учасника гурту, а не як до продовження групового звучання. Шукачам психоделії й краутроку в ширшому сенсі стане в пригоді наш напрямок психоделічного року, куди ми віднесли цю платівку. А тим, кого цікавить радше електронна, даунтемпова сторона запису, варто заглянути в розділ даунтемпо й ембієнт-електроніки — обидва жанрові ярлики Discogs тут справджуються одночасно.