Вінілові платівки Funkdoobiest

Funkdoobiest зібралися 1989 року в Лос-Анджелесі спочатку під назвою «Ralph M and Son», коли Ральф Медрано (DJ Ralph M) об’єднався з DJ Muggs, Sen Dog, B-Real і Джейсоном Васкесом (Son Doobie) — половина цього кола згодом стала Cypress Hill. Сама назва Funkdoobiest з’явилася 1991 року й запозичена з пісні «The Funkdoobiest», яку написав B-Real: за словами Ральфа Медрано, назва виявилася «занадто крутою, щоб залишатися просто піснею». «Brothas Doobie» 1995 року — другий альбом гурту, і саме він лежить у нашому каталозі на вінілі: тринадцять треків, записаних у розпал розквіту західного узбережжя.

Як змінювалося звучання

Продюсером-виконавцем альбому в кредитах Discogs зазначений сам DJ Muggs, а записи велися одразу у двох голлівудських студіях — Image Recording Studios і Ameraycan Studios, зведення робили в Music Grinder і тому ж Ameraycan. Такий розподіл між кількома майданчиками — типова практика лейблів того часу, коли треки записувалися партіями, а не за один заїзд. Живі інструментальні партії на альбомі повністю виконав Реджі Стюарт, а зведенням і додатковим записом займалися одразу декілька інженерів — Джейсон Робертс, Росс Дональдсон і Бен Воллак. Саме після цього альбому гурт покинув Тайрон Пачеко, відомий як Tomahawk Funk, — він повернувся лише 2009 року на записі «The Golden B-Boys», тож «Brothas Doobie» фіксує останній реліз у первісному тризставі перед чотирнадцятирічною перервою одного з учасників.

Звук альбому спирається на щільну мережу семплів, і Discogs фіксує їх поіменно в примітках: «Dedicated» будується на «Everybody Loves The Sunshine» Роя Ейерса, «What The Deal» — на мотаунівській «Mercy, Mercy Me» Марвіна Гея, «Pussy Ain’t Shit» цитує «Amerikkka’s Most Wanted» Ice Cube, а «Tomahawk Bang» одразу поєднує уривок Public Enemy й аудіодраму «The Lone Ranger». Кожне запозичення в примітках супроводжене окремим ліцензійним застереженням — рідкість навіть для перевидань дев’яностих.

Що шукати на вінілі

Наше видання — репрес Music On Vinyl 2016 року на 180-грамовому вінілі, запечатаний у щільний поліетиленовий рукав із наліпкою лейбла й підкладеним внутрішнім конвертом. Пресувала його Record Industry в Нідерландах, а матриця в раннауті — «MOVLP 1648» — витравлена на обох сторонах; штрихкод тиражу — 8719262000971, права зафіксовані за товариством BIEM/STEMRA.

Мастерингом займався Джо «Батчер» Ніколо в студії Mastervoice у Пенсільванії — продюсер і інженер, чиє прізвисько саме так і фігурує в кредитах Discogs. А ще є кумедна деталь у титрах: усіх авторів пісень на звороті конверта підписано просто прізвищем, а на етикетках платівки — ініціалом імені й прізвищем, окрім Ларрі Маггеруда, тобто DJ Muggs, якого на звороті незмінно називають «Muggs», а на етикетках — «L. Muggerud» — дрібна, але послідовна невідповідність саме для найвідомішого учасника команди.

Колекційна статистика Discogs у цього тиражу висока: майже дві тисячі позначок «є в колекції» й рейтинг 4,65 із сто сімдесяти трьох голосів.

З чого почати

Тим, хто хоче почути класичний west coast звук середини дев’яностих із важким семплінгом, «Brothas Doobie» підійде без жодних застережень — саме такий альбом. Тим, кого цікавить продюсерський почерк DJ Muggs, варто звернути увагу на розподілену між студіями роботу над треками — це показує його метод роботи ще до того, як Soul Assassins стали окремим брендом. А тим, хто колекціонує саме перевидання Music On Vinyl, наш тираж 2016 року — впізнаваний зразок їхнього стандартного оформлення.

У каталозі шукайте гурт у розділі Classic Rap/Hip-Hop. Суміжна полиця з дещо іншим, більш експериментальним відгалуженням репу — Alternative Rap.