Вінілові платівки Felix Mendelssohn-Bartholdy

Фелікс Мендельсон народився 3 лютого 1809 року й помер 4 листопада 1847-го в Німеччині — за даними MusicBrainz, він прожив лише тридцять вісім років. У нашому каталозі він представлений платівкою, де його Скрипковий концерт мі мінор, тв. 64, поєднаний із концертом іншого композитора — Макса Бруха, чий Скрипковий концерт №1 соль мінор, тв. 26, займає другу сторону того самого диска, і разом обидва твори складають повноцінну програму одинарної платівки.

Як змінювалося звучання

У трек-листі релізу твір Мендельсона позначений як «Скрипковий концерт №2» — це не помилка нумерації, а вказівка на те, що композитор писав скрипковий концерт двічі: перший, юнацький, ре мінор, він створив ще підлітком, а концерт мі мінор тв. 64 1844 року — вже зрілий, значно пізніший твір, і саме він став тим самим «Скрипковим концертом Мендельсона», який виконують і записують найчастіше. Юнацький концерт довгий час узагалі не публікувався за життя композитора і був відкритий заново вже в XX столітті — тому в записах і на платівках практично завжди йдеться саме про зрілий, тв. 64.

Макс Брух, чий концерт соль мінор ділить платівку з Мендельсоном, народився 1838 року й помер 1920-го — за даними MusicBrainz, прожив вісімдесят два роки, більш ніж удвічі довше за Мендельсона. Обидва композитори писали в жанрі романтичного скрипкового концерту, але розділені майже сторіччям між датами смерті: Мендельсон помер 1847-го, Брух — 1920-го. Показово, що обидва концерти належать до найвиконаваніших творів свого жанру, хоча Мендельсон писав свій у розквіті короткої кар’єри, а Брух — молодим композитором двадцяти восьми років, задовго до того, як прожив ще півстоліття по тому.

Що шукати на вінілі

Виконавець на цій платівці — Іцхак Перлман, той самий скрипаль, чий запис сонат і партит Баха для скрипки соло вже є в нашому каталозі окремим потрійним альбомом на шести сторонах. Тут з ним диригує Бернард Гайтінк на чолі Королівського оркестру Концертгебау з Амстердама — один із найтитулованіших дуетів диригент/оркестр у післявоєнній класичній музиці. Гайтінк очолював цей самий амстердамський оркестр понад чверть століття, і саме ця тривала співпраця зробила дует одним із найбільш задокументованих на записі в історії лейблу.

У кредитах Discogs, окрім диригента, оркестру й соліста, немає жодних виробничих даних — ні завод, ні студія запису, ні інженер не вказані. Формат — одинарна платівка, реліз датований 2024 роком. Відсутність навіть базових виробничих кредитів — типова ситуація для сучасних перевидань академічного каталогу великих лейблів, де основний акцент завжди на виконавцях, а не на технічній команді.

Колекційна статистика поки що невелика, як і личить свіжому класичному виданню: сорок дев’ять записів «є в колекції» й рейтинг 4,75 за вісьмома голосами — цифри, типові для нішевого академічного релізу без масового попиту.

З чого почати

Тим, хто хоче почути саме Мендельсона, слід зосередитися на першій стороні — це концерт мі мінор тв. 64, найвідоміший його твір у цьому жанрі. Тим, кому цікавіше порівняти двох композиторів-сучасників романтизму, зручно прослухати платівку цілком поспіль: контраст між мі мінор Мендельсона й соль мінор Бруха, написаними з різницею у два десятиліття, чутний одразу. А тим, хто прийшов через виконавця, а не композиторів, варто мати на увазі: той самий Перлман представлений у нашому каталозі й окремим виданням сонат Баха для скрипки соло.

У каталозі шукайте видання в розділі Classical Music. Суміжний, вужчий напрямок для сучасніших композиторів академічної традиції — Neoclassical Music.