Продав понад 70 мільйонів платівок, а єдиний конкурсний «Оскар» отримав у 87 років за «Ненависну вісімку» — найстарший переможець в історії.
джерело: en.wikipedia.orgВінілові платівки Ennio Morricone
Італійський композитор (1928–2020), автор понад 400 партитур для кіно й телебачення, зокрема до всіх вестернів Серджо Леоне від «За жменю доларів». Лауреат двох «Оскарів», один із найвпливовіших кінокомпозиторів в історії.

Музика до фільму Джуліано Монтальдо з піснями «Here's to You» та «The Ballad of Sacco and Vanzetti» у виконанні Джоан Баез.

Іронічна музика до вестерну з Теренсом Хіллом і Генрі Фондою, де головна тема пародіює «Політ валькірій».

Судячи з назви, концертна програма кіномузики в римській Санта-Чечилії, але коли записано і що саме грали, хрін його знає, ніхто не в курсі.
Немає
Немає
Немає
Немає
Немає
Немає
НемаєОстання робота з Леоне: «Deborah's Theme» і «Cockeye's Song» з пан-флейтою Георге Замфіра.
Немає
Немає
Під замовленняМузика до шпигунського трилера Іва Буассе «Шпигуне, встань» (1982) про сплячого агента в Цюриху — друга спільна робота режисера з Морріконе після «Замаху».
Немає
Немає
НемаєМінімалістична, гнітюча партитура до хорору Джона Карпентера «Нечто».
Немає
НемаєСаундтрек до трилера з Жаном-Полем Бельмондо, що прославив тему «Chi Mai».
Немає
Під замовленняСаундтрек до драми Альберто Латтуади «Така, яка ти є» (1978) з Марчелло Мастроянні та юною Настасьєю Кінскі.
Під замовленняМузика до комедії Луїджі Коменчіні «Кіт» (1977) з Уго Тоньяцці та Маріанджелою Мелато — легка й іронічна сторона Морріконе.
Немає
Немає
Під замовленняМасштабна партитура до епосу Бернардо Бертолуччі «Двадцяте століття» з темою «Romanzo».
Немає
Під замовленняПлатівка 1973 року з загадковою назвою «Протифаза» — що там насправді і звідки воно взялося, хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняІронічна музика до вестерну з Теренсом Хіллом і Генрі Фондою, де головна тема пародіює «Політ валькірій».
Немає
Немає
Немає
Під замовленняСаундтрек до кримінального трилера Серджо Солліми «Револьвер» (1973) з Олівером Рідом і Фабіо Тесті: похмурі, напружені теми в дусі поліцейського кіно.
Немає
Немає
Немає
Немає
Немає
Під замовленняМузика до мелодрами Альдо Ладо «Кумедна штука» (1972) з Джанні Моранді та Оттавією Пікколо.
Немає
Немає
Немає
НемаєСаундтрек до «За жменю динаміту» Леоне з ніжною темою «Sean Sean».
Під замовлення
Немає
Немає
Немає
Під замовленняСаундтрек до драми Єжи Кавалеровича «Маддалена» (1971): тут уперше прозвучала «Chi Mai», яка згодом стала знаменитою завдяки «Професіоналу».
Під замовленняМузика до фільму Джуліано Монтальдо з піснями «Here's to You» та «The Ballad of Sacco and Vanzetti» у виконанні Джоан Баез.
Немає
НемаєСпільний альбом із Чіко Буарке: його пісні в оркестрових аранжуваннях Морріконе.
НемаєЕпічна партитура до «Одного разу на Дикому Заході» Леоне з титульною темою та «L'uomo dell'armonica».
Немає
Немає
Немає
НемаєСаундтрек до гангстерського фільму Анрі Верноя з Габеном, Делоном і Вентурою з упізнаваною головною темою.
Немає
НемаєЛегка лаунж-партитура з боса-новою та вокалізами Едди Делл'Орсо в титульній темі.
Немає
Немає
Немає
Немає
Немає
Немає
НемаєВізитна карткаОдин із найвпливовіших саундтреків в історії (Зала слави «Греммі», 2008) з головною темою та «L'estasi dell'oro».
Немає
Немає
Під замовленняЗбірка 2024 року, судячи з назви, про кохання; а які саме теми з яких фільмів туди потрапили, хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняЗбірка босанови та грувових тем з італійського кіно 60–70-х; точний треклист хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняСаундтрек до коміксового фільму Маріо Бави «Діаболік» (1968) з психоделічною лаунж-музикою та піснею «Deep Down».
Під замовленняМузика до кримінальної драми Карло Ліццані «Історії життя та злочинності» (1975) про підліткову проституцію в Мілані.
Під замовленняЗбірка тем із трилерів і нуару; які саме фільми туди увійшли, хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняЗбірка маловідомих і рідкісних треків з італійських фільмів 60–70-х: психоделія, фанк і експерименти поза хрестоматійними вестернами.
Під замовленняКонцертний запис Данського національного симфонічного оркестру «The Most Dangerous Concert Ever» з темами вестернів, зокрема «The Good, the Bad and the Ugly».
Під замовлення
Під замовленняЗбірка-огляд усієї кар'єри: від спагеті-вестернів до «Місії» та «Одного разу в Америці».
Під замовленняМузика до трилера Едварда Дмитрика «Людський фактор» (1975), що в Італії вийшов під назвою «Il Giustiziere».
Під замовленняСаундтрек до жорсткого трилера Альдо Ладо «Останній нічний поїзд» (1975) з піснею «A Flower's All You Need» у виконанні Деміса Руссоса.
Під замовленняМузика до туринського детективу Луїджі Коменчіні «Недільна жінка» (1975) з Марчелло Мастроянні та Жаклін Біссет.
Під замовленняСаундтрек до кримінальної комедії Франческо Мазеллі «Укради у ближнього свого» (1968) з Роком Хадсоном і Клаудією Кардинале.
Під замовленняМузика до італійської комедії «Stato interessante» 1977 року: легка, іронічна сторона кіномузики Морріконе.
Під замовленняСаундтрек до драми Карло Лідзані «Муссоліні: останній акт» (1974) з Родом Стайгером про останні дні дуче, напружений і похмурий.
Під замовленняМузика до фільму братів Тавіані «Аллонсанфан» (1974) з Марчелло Мастроянні: революційна драма, де мелодизм поєднується з маршовими темами.
Саундтрек до психологічного трилера Луїджі Коменчіні «Нічого не знаючи про неї» (1969) з Філіппом Леруа: ніжна й тривожна партитура.
Під замовленняМузика до маловідомого італійського фільму «Останній чоловік Сари» початку 70-х, рідкісна сторінка кінодоробку Морріконе.
Під замовленняАвангардна партитура до фільму Еліо Петрі «Тихе місце за містом» (1968) з Франко Неро та Ванессою Редгрейв, записана з імпровізаційним колективом Nuova Consonanza.
Під замовленняСудячи з назви, концертна програма кіномузики в римській Санта-Чечилії, але коли записано і що саме грали, хрін його знає, ніхто не в курсі.
Під замовленняСаундтрек до драми Даміано Даміані «Найкрасивіша дружина» (1970), фільму, з якого почалася кар'єра Орнелли Муті.
Під замовленняМузика до джалло Альдо Ладо «Коротка ніч скляних ляльок» (1971): моторошні колискові та напружені струнні.
Під замовлення
Під замовленняОркестрова партитура, написана в 90-х для відреставрованого німого фільму «Річард III» 1912 року: рідкісний випадок, коли Морріконе озвучував німе кіно.
Під замовленняСаундтрек до костюмної драми Анни Марії Тато «Ніч і мить» (1994) з Віллемом Дефо та Леною Олін: камерна, чуттєва музика.
Під замовленняМузика до фільму Франко Рубартеллі «Верушка» (1971) про знамениту модель: лаунж, психоделія та жіночий вокал.
Під замовленняСаундтрек до джалло Даріо Ардженто «Кішка о дев'яти хвостах» (1971): напружена, моторошна музика з дисонансами й тривожними ритмами.
Саундтрек до італійської еротичної драми Вітторіо Де Сісті «Коли кохання — це чуттєвість» (1973): м'які, ліричні оркестрові теми.
Під замовленняМузика до італійського кримінального фільму Альфредо Джаннетті «Блакитноокий бандит» (1980) з Франко Неро в головній ролі.
Під замовленняЗбірка музики до двох вестернів Дуччо Тессарі 1965 року з Джуліано Джеммою — «Пістолет для Рінго» та «Повернення Рінго».
Під замовленняСаундтрек до фільму Джона Бурмена «Екзорцист II: Єретик» (1977), від «Regan's Theme» до шалених хорових і перкусійних експериментів.
Під замовленняЯпонське видання саундтреку до історичної драми Мауро Болоньїні «Справи порядних людей» (1974) з Катрін Деньов і Джанкарло Джанніні.
Під замовленняЗбірка вестерн-тем, датована 1966 роком, — а які саме фільми й треки сюди потрапили, хрін його знає, ніхто не в курсі.
За цим фільтром нічого немає — спробуйте «Усі».
У третьому класі Морріконе вчився разом із Серджо Леоне. Через 25 років Леоне не впізнав його на зустрічі щодо «Жменьки доларів», і про спільну школу нагадав сам Морріконе.
джерело: weirditaly.comМріяв стати лікарем, але батько-трубач відправив його до консерваторії. Кіномузику Морріконе спершу вважав принизливою, тож ранні роботи випускав під псевдонімом.
джерело: anothermag.comДані на жовтень 2026 · Soundcharts, Last.fm
Енніо Морріконе написав музику приблизно до п’ятисот фільмів і прожив дев’яносто один рік — з 1928-го по 2020-й. У масовій свідомості від цього обсягу лишилося кілька мелодій із вестернів, і це найбільша несправедливість щодо композитора, який більшу частину життя займався зовсім іншим.
Тому чесно і одразу: обидві платівки, які стоять у нас, до вестернів не мають стосунку. Це партитури до італійського кіно кінця шістдесятих — початку сімдесятих, які в широкий обіг не потрапляли ніколи. Якщо ви шукаєте знайому мелодію з губною гармонікою, її тут немає.
Від оркестрових експериментів до канону: як мінявся звук
Морріконе прийшов у кіно з академічної традиції і з групи, що займалася вільною імпровізацією, і ця подвійність лишилася з ним назавжди. Теги MusicBrainz складаються в дуже точний портрет: modern classical на першому місці, далі soundtrack, classical, film score, spaghetti western — і окремо avant-garde та jazz із меншою вагою. Останні дві мітки і є те, чого не чути в популярних збірках.
Італійське кіно кінця шістдесятих дало йому свободу, якої не давав ніхто: бюджети були малими, режисери не втручалися, і композитор міг покласти в партитуру жіночий голос без слів, електроорган, свист і струнні одночасно. Саме звідси беруть початок ті партитури, які сьогодні перевидають найохочіше, — не героїчні, а тривожні й чуттєві.
Пізній Морріконе повернувся до великої оркестрової форми і концертної сцени, але слухач, який заходить з боку архівних видань, зустрічає передусім середній період. І це найкраща точка входу, бо саме тоді він винаходив те, що потім розберуть на цитати всі — від хіп-хопу до сучасного інді.
Що шукати на вінілі
Обидва наші релізи випущені під маркою Cam Sugar — це архівний підрозділ італійської CAM, який з середини десятих системно перевидає свій кінокаталог разом із Decca. Номери сусідні: Quando L’amore È Sensualità має каталожний CS012, Senza Sapere Niente Di Lei — CS013. Тобто вони вийшли одна за одною і задумувалися як частини однієї серії.
Спільне в них не лише на конверті. Мастеринг обох зробив Ріккардо Річчі на студії Velvet Room Mastering, монтажем займався Андреа Фабріції. Для архівних видань це важливіше за вагу пластинки: матеріал п’ятдесятирічної давнини звучить настільки, наскільки акуратно з ним обійшлися на етапі підготовки, а не наскільки товстий вініл.
Quando L’amore È Sensualità 2022 року — дві платівки, надруковані в Італії, стерео. Обкладинку зробив Леонардо Пеллегріно, переробивши оригінальні кіноплакати, а не просто відсканувавши їх. У канавці видно підпис різьбяра: на сторонах A і C витравлене PUG поруч зі штрихкодом, на сторонах B і D його немає — дві сторони різали з підписом, дві без. Оцінка спільноти 4,41 із 32 голосів.
Senza Sapere Niente Di Lei 2023 року — одна платівка жовтого кольору, 180 грамів, лімітований тираж під Record Store Day. Записувалося все на римській Fono Roma, за диригентським пультом стояв Бруно Ніколаї — постійний співавтор Морріконе тих років, чиє ім’я на конвертах зустрічається майже так само часто, як його власне. Тут оцінка нижча, 4,21 із 29 голосів, зате реліз розійшовся ширше: 527 копій у колекціях проти 377 у першої платівки.
Дрібниця, яку варто врахувати: жовтий вініл — це фарбований пластик, і на тихих місцях, а їх тут багато, він шумить трохи помітніше за чорний. Для музики з великою динамікою це реальний компроміс, на який ідуть заради обмеженого видання.
З чого почати
Якщо ви ніколи не слухали Морріконе поза збірками, починайте з подвійного Quando L’amore È Sensualità: там більше матеріалу, більше варіацій однієї теми і краще видно, як він працює з повторенням.
Senza Sapere Niente Di Lei — для тих, хто вже знає, чого хоче: одна платівка, компактна форма, і найяскравіший приклад того самого тривожного звучання. У каталозі обидві лежать у напрямку Soundtrack, але за фактурою вони ближчі до Classical Music — Discogs узагалі підписує такі релізи одночасно як score, jazz і library music.
Є ще третій шлях, і він найчесніший: узяти будь-яку з двох, не читаючи опису фільму. Ці партитури писалися як самостійна музика і без кадру працюють краще, ніж більшість саундтреків.
Це музика з вестернів? +
Ні. Обидві наші платівки — партитури до італійського кіно кінця шістдесятих і сімдесятих, до вестернів жодна з них стосунку не має.
Що таке Cam Sugar? +
Архівний підрозділ італійського лейбла CAM, який перевидає свій кінокаталог разом із Decca. Наші дві платівки мають сусідні номери в цій серії — CS012 і CS013.
Чи це оригінальні тиражі? +
Senza Sapere Niente Di Lei — оригінальне видання 2023 року під Record Store Day. Quando L’amore È Sensualità позначене як перевидання: сама музика записана значно раніше, вінілове видання 2022 року зроблене з архівних плівок.
Жовтий вініл гірший за чорний? +
Трохи шумніший на тихих фрагментах — це властивість фарбованого пластику, а не брак конкретного тиражу. У музиці з великими паузами різниця чутна, тож вибір тут між колекційністю і чистотою фону.


