Вінілові платівки Donna Summer

Донну Саммер прийнято згадувати як королеву диско, і це правда рівно наполовину. Її сімдесяті з Джорджо Мородером справді переписали танцювальну музику, але кар’єра тривала ще тридцять років, і саме ці пізніші платівки сьогодні найцікавіше слухати без упереджень. Теги MusicBrainz дають disco з великим відривом, далі dance, soul і hi-nrg — але жодного з цих слів не досить, щоб описати альбом, спродюсований Квінсі Джонсом. Виробництво всіх чотирьох перевидань узяв на себе завод GZ Media в Чехії — один із найбільших у Європі, і саме там пресують більшість тиражів серії Driven By The Music.

Як змінювалося звучання

«The Wanderer» 1980 року — платівка розриву: Саммер пішла з Casablanca, і разом із Пітом Беллотом почала мішати нову хвилю, рок і госпел просто поверх танцювального каркаса. «Donna Summer» 1982-го записувався вже з Квінсі Джонсом, і це найдорожчий за звучанням її альбом: духові, хори, «State Of Independence» з великим складом бек-вокалістів. «Cats Without Claws» 1984 року писали в Lion Share, United Western і Rhema Studios — там більше синтезаторів і менше живого оркестру. «All Systems Go» 1987-го закриває цей період: щільна студійна поп-платівка вісімдесятих, зроблена за тодішніми правилами.

Що шукати на вінілі

Усі чотири наші позиції — з однієї сучасної серії перевидань Driven By The Music, і всі на кольоровому вінілі з заводу GZ Media. «All Systems Go» — помаранчевий, 180 грамів. «Cats Without Claws» — неоново-рожевий, теж 180 грамів. Це не оригінальні тиражі Geffen, і продаються вони не як вінтаж, а як акуратно перевидані ремастери. Кредити «All Systems Go» показують ще одну важливу деталь: над платівкою в різний час працювало одразу сім продюсерів — сама Саммер, Гарольд Фальтермайєр, Джефф Лемс, Кіт Нельсон, Пітер Бунетта, Річард Перрі й Рік Чудакофф, — а Бренда Рассел, авторка треку «Dinner With Gershwin», додатково значиться співпродюсером. Це не єдина студійна команда на кшталт роботи з Мородером чи Джонсом, а радше клаптикова збірка з різних сесій, і саме тому альбом звучить менш цільно, ніж інші три платівки цієї добірки.

Два подвійники варті окремої уваги, бо в наших картках вони описані неповно. «Donna Summer» до сорокаріччя — це два диски різного кольору, синій і червоний, а не один синій, як зазначено в атрибутах. «The Wanderer» до сорокаріччя влаштований ще цікавіше: перший диск — оригінальні десять треків на рожевому вінілі, другий — зовсім новий матеріал, ремікси Figo Sound і Le Flex, зроблені у 2020 році. У комплекті йде есе на одинадцять із половиною тисяч слів із новими інтерв’ю Піта Беллота, Гарольда Фальтермайєра, Брюса Судано і Тома Келлі. Якщо чекаєте від другого диска архівних записів вісімдесятих — там їх немає.

З чого почати

Найпряміший вхід — «Donna Summer» 1982 року: продакшн Квінсі Джонса тримає альбом навіть для тих, кому диско загалом байдуже. «The Wanderer» цікавий тим, хто любить, коли артист ламає власну формулу. «Cats Without Claws» і «All Systems Go» — для тих, хто вже пройшов перші два і хоче почути вісімдесяті цілком.

Усю четвірку ми тримаємо в диско, хоча половина матеріалу з цього напрямку вже виросла. Ритм-секція пізніх альбомів ближча до того, що зібрано у фанку — звідти зручно продовжувати добірку.