Вінілові платівки The National

У кредитах нашого топового релізу The National, «Trouble Will Find Me», лейбл 4AD зазначений не власником запису, а лише тим, хто «Licensed From» — ліцензував права від самого гурту. The National володіють майстер-записами власних альбомів і здають їх лейблам в оренду, а не навпаки, як заведено в більшості великих контрактів. Це узгоджується і зі складом гурту: попри двадцять із гаком років кар’єри, тут не було жодної гучної зміни музикантів — тільки одне поповнення на самому старті.

Як мінявся звук The National

Гурт зібрався 1999 року в Цинциннаті й переїхав до Нью-Йорка практично одразу — видавничі права на пісні «Trouble Will Find Me» станом на реліз розділені між BMG і Chrysalis Music, ще одна ознака самостійної, не завʼязаної на єдиного мейджора структури гурту. Склад від заснування такий: Метт Бернінджер (вокал), Аарон Дезнер (гітара, бас, клавіші), Браян Девендорф (барабани) і Скотт Девендорф (бас, гітара) — усі від заснування. Гітарист і клавішник Брайс Дезнер, брат-близнюк Аарона, доєднався 2001 року — і відтоді склад не мінявся жодного разу. Це рідкісний для інді-рок сцени випадок: дві пари братів і один вокаліст тримаються разом чверть століття без розколів чи заміни складу, які зазвичай супроводжують такі тривалі кар’єри.

Звучання при цьому не стояло на місці. Записи «Trouble Will Find Me» велися одночасно в пʼятьох різних місцях — від Clubhouse у Рейнбеку, штат Нью-Йорк, до гаража в Брукліні й готелю Michelberger у Берліні, — а зводили матеріал ще в чотирьох різних студіях. Лакер для вінілу різали одразу у двох місцях: Sterling Sound і Nashville Record Productions — окремий кредит на кожен, а не один спільний.

Що шукати на вінілі

Наше видання «Trouble Will Find Me» — подвійна платівка, пресована на United Record Pressing; студій запису й зведення в кредитах Discogs перелічено більше, ніж у типового релізу гурту такого масштабу — це не помилка каталогізації, а відображення того, як довго й розосереджено писався альбом. У асортименті також є «Sleep Well Beast» на двох платівках у білому вінілі, репресований «Alligator» — ранній, іще різкіший за звуком альбом, і кілька релізів 2020-х: «Laugh Track», «Rome», «First Two Pages Of Frankenstein». Разом вони дають рідкісну для одного гурту в каталозі можливість почути, як з альбому в альбом густішала й ускладнювалася продюсерська робота — від відносно прямолінійного інді-рока «Alligator» до багатошарового звучання середини 2010-х.

Окремо в каталозі є «Boxer» 2007 року — альбом, випущений між різким раннім «Alligator» і продюсерськи ускладненими «Trouble Will Find Me» та «Sleep Well Beast»; тримати поруч усі три періоди дискографії в одному асортименті — рідкість навіть для великих каталогів одного виконавця.

З чого почати

Якщо хочете почути гурт у найбільш продюсерськи насиченій формі — «Trouble Will Find Me» саме про це: п’ять студій запису, чотири зведення, два майстри лакера. Належить до напрямку Indie Rock. Якщо цікавить різкіший, ранній The National — беріть «Alligator», з якого гурт починав здобувати впізнаваність. А якщо хочеться зрозуміти ширший контекст американського альтернативного року, з якого гурт виріс і куди частково повертається на пізніших записах, — загляньте до напрямку Alternative Rock: це не наш каталожний тег для The National, а сусіднє жанрове поле.