Вінілові платівки Madlib

Madlib (справжнє ім’я — Отіс Джексон-молодший) — один із найплідніших хіп-хоп продюсерів 2000-х, відомий передусім колабораціями: Madvillain з MF DOOM, Jaylib з J Dilla, MadGibbs з Фредді Гіббсом. Про себе він каже коротко: «спершу діджей, потім продюсер, і тільки насамкінець — репер». «Shades Of Blue (Madlib Invades Blue Note)» — проєкт іншого штибу: тут Madlib не семплує чужі платівки, а працює прямо з оригінальними багатодоріжковими записами легендарного джазового лейблу Blue Note. Це не єдиний його формат співпраці — за біографією Last.fm, найвідоміші проєкти Madlib побудовані саме як тандеми з іншими авторами: Madvillain із репером MF DOOM, Jaylib із продюсером J Dilla, MadGibbs із репером Фредді Гіббсом. «Shades Of Blue» — інший тип партнерства: не з живим співавтором, а безпосередньо з архівом цілого лейблу. Незручна деталь у нотатках Discogs про наш тираж: на зворотному боці конверта є одразу два написи про країну виробництва — «Made in the EU» і на стикері «Made In Germany», що для одного й того самого тиражу трохи суперечливо.

Як мінявся підхід до матеріалу

За кредитами Discogs, партія «зведення» тут підписана як «Madlib Remixes Contain Elements From The Original Multi-track Recordings» — тобто це не сучасний семплінг зі старих вінілових копій, а прямий доступ до архівних багатодоріжкових плівок Blue Note. Для продюсера, чия репутація побудована на пошуку рідкісних платівок у крамницях, це принципово інший рівень роботи з матеріалом — не знахідка на блошиному ринку, а офіційний допуск до архіву лейблу. За біографією на Last.fm, Madlib народився в Окснарді, Каліфорнія, у родині музикантів — батько Отіс Джексон-старший теж займався музикою, тож доступ до архівів і колекціонування платівок супроводжували його змалку, а не з’явилися разом із першими хітами. Сам трек-лист це підкреслює: серед шістнадцяти композицій є «Alfred Lion Interlude», названий на честь засновника Blue Note, і «Andrew Hill Break» — інтерлюдії, побудовані на фрагментах архіву, а не просто данина поваги назвою.

Що шукати на вінілі

Наше видання — 2LP репрес 2023 року, 180 грамів, розкладна обкладинка, лейбли Blue Note і UMe. Записано на Lost Gates у Каліфорнії і в студії The Bomb Shelter, там же зведено; мастерингом і різкою лака займався Кевін Ґрей на Cohearent Audio — про це прямо повідомляє наклейка на упаковці: «Blue Note. The finest in Jazz since 1939. Mastered by KEVIN GRAY at Cohearent Audio». Пресували на Optimal Media в Німеччині. На раннауті витравлені символи «1+», «+1» і «11» — за нотатками Discogs, вони віддзеркалені або перевернуті, дрібна деталь, яку можна перевірити просто оком на власному примірнику. Виконавчими продюсерами значаться Ілай Вулф і Пінат Баттер Вулф — власник лейблу Stones Throw, з яким Madlib пов’язаний практично все своє продюсерське життя. Художній напрямок і дизайн обкладинки робив Джефф Джанк, кавер-фото — фотограф під псевдонімом B+, а креативним директором випуску значиться Гордон Джі.

З чого почати

Якщо хочете почути, як Madlib працює безпосередньо з джазовим архівом, а не із семплами звичних платівок — починайте з цього видання, воно і є найпоказовішим прикладом такого підходу в нашому каталозі. Якщо цікавить напрямок, до якого ми відносимо цю платівку — загляньте в розділ альтернативний реп. Третій сценарій — для тих, хто хоче зрозуміти джазове коріння, з якого виріс матеріал альбому: це не наш прямий напрямок, а ширший жанровий контекст за класифікацією Discogs, і його можна знайти в розділі джаз.