Вінілові платівки Bill Evans

Білл Еванс (1929–1980) — американський джазовий піаніст, за тегами MusicBrainz одразу post-bop, hard bop, modal jazz і cool jazz: діапазон, який показує, наскільки складно звести його стиль до одного ярлика. У нашому каталозі — дві абсолютно різні за форматом платівки: класичне тріо «Trio 64» (1964) і незвичний дует із гітаристом Джимом Голлом «Undercurrent». Обидва альбоми в нашому каталозі належать до різних десятиліть його дискографії, але поєднані спільною рисою: Еванс завжди шукав нові конфігурації для розкриття гармонії, а не тримався одного складу все життя.

Як змінювався формат гри

«Trio 64» записаний 18 грудня 1963 року в Нью-Йорку для Verve Records під продюсуванням Кріда Тейлора — легендарного продюсера, що визначив звучання джазового лейбла на десятиліття вперед. Класичний склад тріо: Гері Пікок на контрабасі, Пол Мотіан на ударних, і саме ця конфігурація (фортепіано-контрабас-барабани з рівноправним діалогом інструментів, а не солюючим піаніно на тлі ритм-секції) стала візитівкою Еванса. «Undercurrent», навпаки, — експеримент у мінімалізмі: тут узагалі немає ритм-секції, тільки фортепіано і гітара Джима Голла в прямому гармонічному діалозі без баса й барабанів — Discogs фіксує лише два імені виконавців на цьому релізі, більше нікого в записі не було. Такий формат вимагає від обох музикантів тримати і ритм, і гармонію одночасно — рідкісний і складний виклик навіть для досвідчених джазменів. Записував сесію інженер Боб Сімпсон під загальним керівництвом Вела Валентина (Director of Engineering у Verve) — типовий для лейбла того часу розподіл: один інженер веде запис на місці, інший відповідає за якість усього каталогу.

Що шукати на вінілі

«Trio 64» у нас — аудіофільське перевидання 2021 року від Acoustic Sounds: мастерингом і різкою лаку займався Раян Сміт на Sterling Sound (те саме ім’я, що фігурує в переізданнях багатьох класичних джазових каталогів), друкував платівку завод Quality Record Pressings, а конверт — типографія Stoughton Printing, відома преміальними «tip-on»-обкладинками. Обкладинку розписала художниця Ольга Альбісу. «Undercurrent» у нас — синій вініл, лімітоване перевидання 2023 року на іспанському лейблі Ober Entertainment; у кредитах Discogs на цей реліз фотографа зазначено просто як «X.» — анонімно, без імені. Платівка відкривається джазовим стандартом «My Funny Valentine» і налічує вісім треків. Оригінальні сесії «Undercurrent» продюсував Алан Дуглас — інший впливовий джазовий продюсер того періоду, ім’я якого прямо збережене в кредитах навіть на сучасному перевиданні. Права на фонограму цього перевидання належать самому лейблу Ober Entertainment, без згадки початкового правовласника — типова ситуація для ліцензійних перевидань джазової класики на європейському ринку.

З чого почати

Якщо хочете почути класичне тріо Еванса в його найвпізнаванішій формі — це «Trio 64» із Піком і Мотіаном. Якщо цікавить рідкісний формат дуету без ритм-секції і те, як піаніст і гітарист ведуть діалог удвох, — це «Undercurrent» із Джимом Голлом. А якщо просто хочете почути, як Еванс переосмислює джазові стандарти на кшталт «My Funny Valentine» чи «Darn That Dream», — обидві платівки підійдуть, стандарти є на кожній. Тим, хто прийшов з боку класичного фортепіанного джазу, варто почати саме з тріо-формату — там звична для жанру структура, легше орієнтуватися. Тим, хто вже знає стандартний тріо-формат, «Undercurrent» варто слухати саме як контраст — щоб почути, як змінюється мислення піаніста без опори на ритм-секцію. У нашому каталозі обидва альбоми йдуть за напрямком джаз, а суміжний ширший контекст — це джаз і блюз.