Вінілові платівки Танок На Майдані Конґо

ТНМК — «Танок на майдані Конґо» — почалися 14 червня 1989 року в Харкові, і назва тоді була інша: The New Houses, на честь району Нові Будинки, де жили учасники. Олександр «Фоззі» Сидоренко значиться в складі саме з цієї дати й досі. Олег «Фагот» Михайлюта приєднався в листопаді 1996-го. Тобто гурту вже понад тридцять п’ять років, і це один із найдовших безперервних стажів в українській музиці.

Як змінювалося звучання

Теги MusicBrainz у них розкладені рівно й показово: electronic, folk, funk, rapcore, reggae, rock — по одиниці кожен. Жоден не переважає, і це точний портрет. ТНМК ніколи не були репом у чистому вигляді: у них завжди грав живий склад, а не семпли, і саме тому їх ставлять поруч із реп-роком, а не з хіп-хопом дев’яностих.

Ранній період — той, де в складі була вокалістка Діля, з 1993 по 2004 рік. Вона вела не тільки голос, а й фортепіано, і саме її партії відрізняють ранні альбоми від пізніших: там більше мелодії й менше духової секції.

«НєФормат» — платівка, у якій гурт перезібрав власні пісні в іншому звучанні, і це найпоказовіша їхня річ: одні й ті самі тексти тут працюють інакше, коли змінюється аранжування. «Зроби Мені Хіп-Хоп» — навпаки, найбільш прямолінійна робота з чіткою ритм-секцією й духовими.

«Пожежі Міста Вавілон» — пізній альбом, і в ньому найбільше того, що в тегах позначено як reggae і funk. Клавішник Олексій Саранчін працював у складі з 2005 по 2011 рік, і на записах цього періоду його внесок чути окремим шаром.

Що шукати на вінілі

Усі три позиції — подвійники з кольоровою заливкою типу «бризки», і це не випадковість, а типова доля української платівки.

Українські релізи виходять малими накладами й друкуються переважно в Європі, бо потужностей для тиражування вінілу в країні немає. Це означає дві речі. Перша: другого пресу зазвичай не буде — коли тираж розійшовся, він розійшовся. Друга: собівартість такого видання висока, і кольорова заливка тут не націнка за красу, а спосіб зробити невеликий тираж помітним.

«Пожежі Міста Вавілон» ідуть у червоно-білих бризках, «Зроби Мені Хіп-Хоп» — у помаранчево-чорних, «НєФормат» — кольоровим перевиданням лімітованим тиражем. Бризки — найскладніший технологічно тип заливки, кожен примірник виходить своїм, і рівність поверхні тут менш передбачувана, ніж на чорному вініли. Мити перед першим прослуховуванням варто обов’язково.

Ще один момент, який стосується всіх українських релізів воєнного часу: частина коштів від таких видань регулярно йде на військових. Це не маркетинг, а звичайна практика останніх років, і про неї зазвичай пишуть просто на конверті.

З чого почати

Найпряміший вхід — «Зроби Мені Хіп-Хоп». Тут гурт звучить так, як його впізнають на слух із першого такту: духові, живий бас, два голоси, що чергуються.

Тим, кого цікавить, як ті самі пісні можуть звучати зовсім інакше, потрібен «НєФормат». Це найцікавіша їхня платівка з погляду аранжування, і поруч із нею логічно стоїть решта каталогу з розділу Хіп-хоп.

А слухачам, які приходять не за конкретним гуртом, а за українською сценою загалом, варто починати ширше — з UA (Українське), де зібрано все, що виходило тут на платівках.