Вінілові платівки Skinhate

Skinhate зібралися 1996 року і на першому ж концерті в Києві 1998-го отримали репутацію гурту, якого важко переслухати фоном. Last.fm описує їх як ню-метал з України, MusicBrainz вішає одразу три мітки — alternative metal, hardcore, nu metal, — і жодна з них не бреше: усередині одного альбому в них уживаються хардкорні вигуки, грув-метальний риф і майже поп-приспів. На вінілі гурт з’явився лише 2024 року, коли Moon Records перевидали два ранні альбоми; оригінальних платівок початку двохтисячних не існує, тільки диски.

Як змінювалося звучання

Копірайти на конвертах датують матеріал точно: «Квиток До Раю» позначений 2002 роком, «Війна В Головах» — 2004-м. Два роки різниці чути навіть за структурою треклистів. На ранньому альбомі сімнадцять позицій, і половина з них — короткі вставки на 35–55 секунд: «Всунь», «Вода», «Крига», «Висунь», «Орджо». Це побудова, характерна для хардкор-платівок, де альбом мислиться суцільним потоком, а не набором пісень.

«Війна В Головах» уже інша: тринадцять треків, найкоротший — 3:09, жодних мікровставок. Гурт перейшов до нормальної пісенної форми, з’явилися дві частини заголовної «Війни» на 4:43 і 5:05, розведені по різних сторонах платівки, і закриває все ремікс від DJ Vol’D’Mair. Discogs у стилях обох релізів ставить Groove Metal, Nu Metal і Metalcore в різному порядку — на ранньому альбомі попереду грув, на пізньому мелодика метал­кору.

Склад, який Discogs подає для «Війни В Головах», гурт сам записав на конверті прізвиськами: Жека — крики, Кухххтя — гуркіт, Степан — струни, Антон — бас. Тексти й музика — колективні, єдиний виняток зазначений окремо: «Харе Крішна» написав Юрик.

Що шукати на вінілі

Найцікавіше в кредитах «Квитка До Раю» стоїть у рядку басу: там записаний Андрій Кузьменко. Той самий, зі «Скрябіна». Зведенням і продюсуванням того ж альбому займався Ігор Дубровський, а окремим рядком проходить В’ячеслав Шинкаренко з формулюванням Mastered By [Guitar Sound] — тобто гітарний тракт мастерили окремо від решти. Для платівки 2002 року це нетипово детальний список, і він багато пояснює про те, чому гітари на ній звучать щільніше за середній український метал того часу.

Перевидання зроблені в парі й майже одночасно, це видно з каталогу: «Війна В Головах» отримала номер MV 0079-1, «Квиток До Раю» — MV 0080-1. Тобто лейбл випустив їх у зворотному хронологічному порядку, пізніший альбом першим. Раннаути обох підтверджують спільну партію: вибито Moon Vinyl MV 0079-1 A / B і Moon Vinyl MV 0080-1 A / B, з підписом заводу і без дат нарізки. На етикетках стоїть Label Code LC 58001, фонограма належить чеській Moon Vinyl s.r.o. за ліцензією Moon Records LLC.

За кольором видання різні: «Війна В Головах» вийшла на прозорому помаранчевому, «Квиток До Раю» — на повністю прозорому. Другий момент важливий для покупця: у нотатках до «Квитка» прямо вказано 300 примірників. Це весь світовий тираж альбому на вінілі, і жодних натяків на другий захід лейбл не робив. У картці «Квитка» колір поки не проставлений — орієнтуйтеся на опис видання, платівка прозора.

З чого почати

Тим, хто йде за важкістю, логічніше починати з «Квитка До Раю»: там гурт молодший, злий і без компромісів, а вставки між треками тримають альбом як одну сорокахвилинну атаку. Тим, хто хоче пісень, які можна слухати окремо, більше підійде «Війна В Головах» — там форма зібраніша, а дві частини заголовного треку дають альбому очевидний центр.

Є й третій підхід — брати обидві заради контексту. Skinhate стоять на перетині двох наших розділів: вони частина українського металу і хардкору і водночас один з небагатьох вітчизняних прикладів у ню-металі. Обидва перевидання лімітовані, а триста примірників для альбому з такою історією розходяться швидко.