Green Day Insomniac

«Insomniac» 1995 року — той альбом, яким Green Day відповіли на власний успіх: коротші треки, брудніший звук, жодної спроби повторити «Dookie». Незвичне тут інше — сам тираж. Це аргентинське видання, і восьмисторінковий буклет у ньому оформлений як окрема книжка: у нього власний штрихкод і власний ISBN 978-987-8968-74-2.

Що це за видання

Перевидання 2023 року, права Reprise Records, а виготовила й розповсюдила платівку аргентинська компанія Plaza Independencia S.R.L. У примітках зазначено 180 грамів, вкладку і той самий восьмисторінковий буклет. Раннаути короткі й прості: «329460 A» і «329460 B», вигравіювані.

Що написано на конверті

Вихідні дані аргентинські від початку до кінця: товариства SADAIC-BIEM і AADI-CAPIF замість звичних європейських, позначка INDUSTRIA ARGENTINA і фраза, якої не буває на європейських тиражах, — «El disco es cultura», платівка це культура. Копірайт при цьому стоїть оригінальний, 1995 року.

Кому підійде

Тим, хто збирає Green Day і хоче не найочевидніший тираж: аргентинські пресування трапляються в Києві рідко, а комплектація тут повніша за базові європейські перевидання. Для першого знайомства з гуртом альбом теж робочий, хоча він помітно жорсткіший і швидший за попередній.

Як звучить

Чотирнадцять треків, з яких більшість не дотягує до трьох хвилин: «Brain Stew» переходить у «Jaded» без паузи, «Geek Stink Breath» і «Walking Contradiction» тримають той самий швидкий темп. Гітари тут густіші й темніші, ніж на «Dookie», а вокал Армстронга зведений ближче до шуму, ніж до переднього плану. Платівка закінчується раніше, ніж встигає набриднути.

Хронометраж за вініловим релізом у MusicBrainz: сторона A — 15:48 на сім треків, сторона B — 17:07 теж на сім, разом 32:55. Найдовша пісня — «Panic Song», 3:35, найкоротша — «Jaded», 1:31.

Інші платівки гурту — на сторінці Green Day, суміжне зібрано в напрямку Punk.