David Bowie The Man Who Sold The World

Усередині конверта лежать два внутрішні конверти, і це не помилка комплектації. Один робочий — із поліетиленовою підкладкою, у ньому й приїжджає платівка. Другий — точна копія оригінального паперового конверта 1970 року, зроблена для вигляду. Ставити в нього вініл не варто: папір дряпає.

Дзеркальні символи в раннауті

Раннаути на цьому пресі вигравіювані, і останні цифри та симетричні знаки в них віддзеркалені — так позначає свої матриці Optimal Media. Варіантів деадваксу в тиражі щонайменше п’ять, усі з базовим номером BF92175-01 і повним штрихкодом на початку.

Хто грав і хто зводив

Бас, піаніно й частину гітар на альбомі зіграв продюсер Тоні Вісконті, соло — Мік Ронсон, барабани — Мік Вудмансі, а на Moog грав Ральф Мейс. Інженером був Кен Скотт. Записували у Trident і Advision, зводили знову в Trident. Фотографію й оформлення зробив художник під псевдонімом Keef.

Скільки триває

Сторона A — 21:10 за чотири треки, сторона B — 19:29 за п’ять. Разом 40:39. Відкриває платівку «The Width Of A Circle» на 8:07 — удвічі довша за будь-яку іншу річ альбому. Найкоротша — «Running Gun Blues» на 3:12.

Кому підійде

Тим, хто хоче важкий, ще догламний період Боуї: ремастеринг 2015 року на важкому вінілі, на стікері так і написано.

Решта релізів Боуї — на сторінці David Bowie, сусідні платівки — у напрямку Golden Age of Rock.