
Dead Can Dance Spleen And Ideal
Dead Can Dance – Spleen And Ideal, перевидання 4AD 2016 року: прес MPO у Франції з раннаутами від руки, запис 1985 року у Woodbine St, 38:06 на двох сторонах.
- Штрихкод
- 652637362312
- Лейбл
- 4AD
- Кількість платівок
- 1
- Колір/особливості
- Перевидання
- Країна
- Велика Британія та США
- Рік
- 2016
- Тип видання
- Reissue
«Spleen And Ideal» записали й звели у Woodbine St. Recording Studios із вересня по листопад 1985 року — і це майже все, що про звук цієї платівки відомо з кредитів. Незручна правда про перевидання: студія мастерингу в ньому не вказана взагалі. Названі інженери запису, продюсери, музиканти — але хто готував нарізку, у базі порожньо.
Що це за прес
Тираж 4AD для Британії та США, каталожний номер CAD 3623. Пресували на MPO у Франції, і раннаути тут нанесені від руки: «MPO CAD 3623 A» і «MPO CAD 3623 B». Гравіювання від руки на перевиданні — деталь рідкісна, зазвичай ставлять штамп.
Хто грав
Ліза Джеррард і Брендан Перрі — голоси й усі основні інструменти. Запрошені: Мартін Маккаррік і Ґас Фергюсон на віолончелях, Джеймс Пінкер і Тоні Ейрес на литаврах, Річард Ейвісон і Саймон Гоґґ на тромбонах, Керолін Костін на скрипці. Продюсували гурт разом із Джоном Ріверзом, він же інженер.
Скільки триває
Сторона A — п’ять позицій і 19:44, сторона B — чотири позиції і 18:22. Разом 38:06. Найдовші речі — «The Cardinal Sin» на 5:31 і «Advent» на 5:18.
Кому підійде
Тим, хто збирає ранній 4AD і готичну хвилю вісімдесятих. На Discogs цей прес мають 2875 користувачів, середня оцінка 4,59.
Інші релізи гурту зібрані на сторінці Dead Can Dance, а сусідів по звучанню шукайте в напрямку готика.
Це оригінал чи перевидання? +
Перевидання 2016 року. Оригінал вийшов на 4AD у 1985-му.
Скільки тут платівок? +
Одна, дев’ять позицій на двох сторонах, без бонусів.
Чи вказаний ремастеринг? +
Ні. У кредитах цього пресу студії мастерингу немає, тільки запис і зведення 1985 року.
На цю платівку ще немає відгуків — будь першим.
Написати відгук
Під замовленняПерехід до неокласики з хорами, литаврами й струнними; «De Profundis (Out of the Depths of Sorrow)» і «Avatar».
Ранній EP 1984 року разом із сесіями для John Peel на BBC (1983–84): ще пост-панковий, готичний звук до етнічного повороту; «Carnival of Light», «The Arcane».
Ритмічний альбом під впливом африканської та латиноамериканської перкусії; «Nierika» і «Song of the Stars».
Записано 16–17 листопада 1993 року в театрі Mayfair у Санта-Моніці; з 15 пісень лише чотири раніше виходили студійно, серед них Yulunga і Cantara, а American Dreaming тут нова.
Мінімалістичні вокальні полотна, що відкриваються знаменитою «The Host of Seraphim»; також «Severance».
Величний неокласичний альбом, де сторони Перрі й Джеррард чергуються; «Anywhere Out of the World» і «Cantara».
Дебют у дусі пост-панку й дарквейву з етнічною перкусією; «The Fatal Impact» і «Frontier».
Dead Can Dance
Dead Can Dance
Dead Can Dance
Dead Can Dance






