Вінілові платівки Ice Spice

Айсіс Найя Гастон із Бронкса почала викладати треки у 2021 році, а вже через півтора року її голос упізнавали за трьома словами. Причина не в текстах і не в подачі: Ice Spice працює на нью-йоркському дрилі, де біт швидкий і нервовий, а вона читає навпаки — тихо, майже без натиску, ніби їй нецікаво доводити. Ця різниця темпераментів між бітом і голосом і стала її підписом. Продюсер у неї фактично один — RIOTUSA, однокурсник із коледжу, і саме він відповідає за те, що всі релізи звучать як один довгий трек.

Як змінювалося звучання

Дебютний EP «Like..?» (2023) — це ще чистий бронкський дрил: шість треків, різкі семпли, ударні, зібрані навколо ковзної бас-бочки. Тут же лежить «Munch (Feelin’ U)», з якого все почалося, і «Princess Diana» — два треки, які зробили її ім’я за межами Нью-Йорка.

Повноформатний «Y2K» (2024) звучить ширше: до дрилу домішується джерсі-клаб із його характерним рваним ритмом, з’являються поп-реп приспіви, а тривалість треків падає ще нижче. У тегах слухачів поруч із «drill» і «hip hop» тепер стабільно стоїть «jersey club» — і це не помилка каталогізації, а справжня зміна напрямку. Що не змінилося взагалі — манера читання: та сама відсторонена інтонація, що й на першому EP.

Що шукати на вінілі

Обидва наші видання — кольорові й лімітовані, і в обох є деталі, яких немає в описі на коробці. «Like..?» вийшов на непрозорому яскраво-помаранчевому вінілі вагою 140 грамів; продавали його тільки через власний магазин артистки та Urban Outfitters, тому в Європі він трапляється рідше, ніж мав би за накладом. Тиснули на американському заводі Well Made Music, і в раннауті сторони A стоїть позначка RE1 — сторону перерізали, перший лак у тираж не пішов.

«Y2K» — теж 140 грамів, зелений, з альтернативною обкладинкою; знімав її Девід ЛаШапель. І тут одразу неприємна правда: це повноформатний альбом на десять треків загальною тривалістю 23 хвилини — сторона A йде 12:53, сторона B 10:24. Для порівняння, EP «Like..?» із шести треків не набагато коротший. Якщо ви звикли, що LP — це сорок хвилин музики, тут буде розчарування, і краще дізнатися про це заздалегідь. У наших картках, до речі, вага 140 грамів не вказана в жодній із двох, а в «Like..?» колір продубльовано двічі — це ми поправимо.

Ще одна деталь, помітна лише по базі колекціонерів: у «Like..?» на 477 зафіксованих примірників припадає 221 запит на купівлю — майже один охочий на двох власників. У «Y2K» це співвідношення втричі спокійніше. При цьому оцінка в спільноти вища якраз у «Y2K» (4,37 проти 3,96), тобто дефіцитним став не той реліз, який слухачі вважають кращим. Так буває з дебютами, які продавали вузьким каналом: попит формує не якість запису, а те, що диск важко дістати.

З чого почати

Для першого знайомства логічніший «Like..?»: шість треків, дев’ятнадцять хвилин, і в них вміщується весь набір прийомів, за який Ice Spice узагалі почали слухати. «Y2K» має сенс брати, якщо вам цікавий не дебют, а спроба вийти за межі дрилу — джерсі-клабові речі там найцікавіші. Колекціонерам кольорових накладів варто брати обидва: перевидань у чорному вінілі поки що не було, а тиражі невеликі. У каталозі обидві платівки стоять у Classic Rap/Hip-Hop; якщо шукаєте сучасників, а не класику жанру, дивіться також Hip-Hop.