Вінілові платівки SZA

Соляна Імані Роу з Нью-Джерсі підписала контракт із Top Dawg Entertainment у 2013 році — на лейблі, де до неї були самі лише репери. Це багато що пояснює в її музиці. Вокал м’який, майже шепітний, місцями свідомо неохайний, а біти під ним ті самі, що спокійно лягли б під читку. Тим, хто йде за класичним ар-ен-бі у виконанні Уітні чи Мераї, варто знати заздалегідь: SZA в цю рамку не вкладається і не намагалася.

Як змінювався звук

Дебютні міні-альбоми середини 2010-х були майже амбієнтними: голос тонув у ревербі, мелодія проступала не одразу. До повноформатного «Ctrl» 2017 року цей туман розігнали. Пісні стали розбірливими, з’явилися гітарні партії й чіткі приспіви, а тексти пішли туди, куди жанр зазвичай не ходить — у невпевненість, ревнощі й розмови із самою собою. Альбом записували в No Excuses Studios і Lakehouse Studios, зводив Дерек «MixedByAli» Алі, який до того працював майже виключно з реперами лейблу.

«SOS» 2022 року пішов у протилежний бік — не углиб, а вшир. Двадцять три треки, серед яких є і гітарна злість, і кантрі-балада, і майже ембієнтні прошарки. MusicBrainz помічає її тегами contemporary r&b, alternative r&b, neo soul і electronic одночасно — і жоден із них не бреше. Це не жанрова невизначеність, а спосіб роботи: пісня будується від настрою, а вже потім під нього підбирається аранжування.

Що шукати на вінілі

У нас дві платівки, і вони зроблені на різних заводах — це видно навіть без програвача. «Ctrl» у нашому каталозі — перевидання 2022 року на зеленому напівпрозорому вінілі, віддруковане у Франції на Celebrate Records GmbH. Мастеринг робили в Bernie Grundman Mastering, підписав його Майк Боззі, а лаковий диск різали Каті Мюллер і Лукас Сантозо. На конверті є наліпка з окремим кодом видання — за нею перевидання відрізняють від оригінального пресу 2017 року. Чотирнадцять треків, середня оцінка на Discogs 4,72 при 167 голосах, у колекціях понад півтори тисячі примірників.

«SOS» — американський прес заводу MPO, і це саме той випадок, коли інформація з раннауту корисніша за опис на обкладинці. У канавці вибито «STERLING» та ініціали JN-H — лак різали в Sterling Sound. Двадцять три треки розкладено на чотири сторони, тобто приблизно по шість на сторону; це щільно, але не критично. Оцінка 4,6 при майже тисячі голосів, у колекціях близько десяти тисяч примірників — для платівки, якій немає й трьох років, цифра велика.

З чого почати

Якщо ви взагалі не чули SZA — беріть «Ctrl». Це найзібраніший її альбом, у ньому немає бічних заходів, і зелений напівпрозорий прес виглядає доречно поруч із рештою полиці. Якщо цікавить не пісня, а масштаб — тоді «SOS»: за півтори години там устигає статися більше, ніж у декого за дискографію. А якщо ви прийшли з боку репу і вокал вас цікавить менше за біти, обидві платівки мають сенс, бо продюсерська команда в них та сама, що працює з рештою ростеру TDE.

Сусідні полиці шукайте в напрямку R&B / Neo-Soul — саме туди в нас віднесені обидві платівки. Якщо ж вас чіпляє передусім тепла, «жива» сторона її звучання, зазирніть у Soul: коріння в неї звідти, навіть коли зверху лежить електроніка.

Дві платівки в каталозі — це два різні підходи до одного голосу: зібраний і розлогий. Розбирають їх швидко, особливо зелений прес, тож якщо вагаєтесь між ними, дивіться не на рік, а на те, скільки часу ви готові провести за одним альбомом.