Вінілові платівки Dead Kennedys

Dead Kennedys існували з червня 1978 по 21 лютого 1986 року — вісім років, і за цей час вони зробили більше для американського панку, ніж більшість гуртів за десятиліття. Джелло Біафра на вокалі, Клаус Флурайд на басу і Іст-Бей Рей на гітарі пройшли весь шлях. Барабанщик Тед відіграв до 1980-го, після чого прийшов Д. Г. Пелігро. Гітарист під псевдонімом 6025 був у складі лише вісім місяців, з липня 1978 по березень 1979 року.

Як змінювалося звучання

Теги MusicBrainz дають hardcore punk вагою 6, далі punk і punk rock. Але гурт ніколи не був хардкором у чистому вигляді: гітара Іст-Бей Рея побудована на серфовому тремоло й реверберації, а не на глухих акордах, і саме це відрізняє їх на слух від сучасників.

Ранній період — швидкий і короткий: міні-альбом «In God We Trust, Inc.» 1981 року йде вісім хвилин і навмисно записаний як пародія на хардкор-сцену, яка на той час уже встигла закостеніти.

«Plastic Surgery Disasters» 1982 року — крок у інший бік: довші форми, складніші аранжування, більше простору. Записувався він у Hyde Street Studios і Mobius Music, а мастеринг робив сам Іст-Бей Рей.

«Frankenchrist» 1985 року продюсував Джелло Біафра, зводив Джон Куніберті. Це найповільніша й найамбітніша їхня платівка, і саме через постер, вкладений у оригінальний тираж, гурт потрапив у судовий процес, який його фактично й закінчив. «Bedtime For Democracy» 1986-го вийшов уже після розпаду. Наш тираж «Bedtime For Democracy» — перевидання 2023 року на білому вінілі від Audio Platter, мастероване Берні Грандманом (той самий інженер, що робив мастеринг Buena Vista Social Club); окрема деталь пакування — малюнок на розкладній обкладинці навмисно розвернутий боком відносно корінця, а не паралельно йому.

Що шукати на вінілі

«Mutiny On The Bay» присутній у двох тиражах, і про цю платівку варто знати головне: це не концерт.

Альбом зібраний із записів різних виступів 1982 і 1986 років, змонтованих в одну послідовність. П’ять треків узято з одного концерту, решта з інших. Тобто це компіляція, оформлена як концертник, і слухати її як цілісний виступ не вийде. У нас вона є звичайним перевиданням і на прозорому вініли.

Студійні альбоми йдуть перевиданнями 2021 року від британського лейбла: «Frankenchrist» надруковано на GZ Media, «Plastic Surgery Disasters» — у розкладній обкладинці. Обидва зроблено з ліцензії оригінального лейбла, тобто це офіційні видання, а не самопал, якого в дискографії цього гурту вистачає.

«Bedtime For Democracy» іде на білому вініли, «Give Me Convenience Or Give Me Death» — збірка синглів і рідкісних записів, а не альбом.

«In God We Trust, Inc.» — міні-альбом на сорока п’яти обертах. Вісім хвилин матеріалу на високій швидкості дають дуже широку канавку, і звучить цей реліз різкіше за всі інші.

З чого почати

Найправильніший перший крок — «Plastic Surgery Disasters». Тут гурт уже вміє все, але ще не пішов у довгі форми.

Тим, хто хоче найшвидше й найзліше, потрібен «In God We Trust, Inc.» — вісім хвилин без пауз. Поруч на полиці стоять сусіди по Punk.

А слухачам, яких цікавить не швидкість, а те, куди панк рухався далі, підійде «Frankenchrist»: він повільний, довгий і за структурою ближчий до Post-Punk, ніж до хардкору.