Вінілові платівки Drake

Обрі Грем, він же Drake, народився 24 жовтня 1986 року в Торонто, і музика була його другою кар’єрою. На початку двохтисячних він знімався в підлітковому серіалі «Degrassi: The Next Generation» і пішов звідти 2007-го, коли випустив перший мікстейп «Room for Improvement». Контракт з’явився лише в червні 2009 року — Young Money Entertainment Ліл Вейна. Теги MusicBrainz дають йому hip hop вагою 19, але одразу за ним ідуть r&b, contemporary r&b і alternative r&b, і саме ця друга половина пояснює, чому його читка ніколи не була головним.

Як змінювалося звучання

До контракту було ще два самвидавні релізи — «Comeback Season» і «So Far Gone». Останній 2009 року і став точкою, з якої відлічують сучасний хіп-хоп: там уперше з’явилася манера, де куплет непомітно переходить у приспів, а холодний синтезаторний фон замінює семпл. Дебютний альбом «Thank Me Later» 2010 року вийшов одразу на перше місце Billboard 200.

«Take Care» 2011 року довів метод до канону. Це найповільніша його платівка, побудована на порожньому просторі й реверберації, і саме за нею впізнають ранній звук лейбла OVO. Тут ще чути вплив хаус-музики й британського гаражу, від якого пізніше він відійшов.

«If You’re Reading This It’s Too Late» 2015 року — розворот у бік трепу. Це формально мікстейп, тобто реліз поза звичайним альбомним циклом, і звучить він жорсткіше та сухіше за все, що було до нього.

«Scorpion» 2018 року розділений на дві половини: одна репова, друга майже цілком співана. Це і є найпряміше втілення тих самих тегів, де hip hop і r&b стоять поруч. На сайті він лежить у розділі Classic Rap/Hip-Hop — так влаштована наша навігація; жанрові мітки Discogs на конкретних релізах часто ставлять pop rap, і це теж правда.

Що шукати на вінілі

Три позиції в каталозі, і в кожної своя особливість, яку варто знати заздалегідь.

«Take Care» іде подвійником у перевиданні, і в атрибутах цієї позиції прямо стоїть «Друкарська помилка». Це не наша помилка в описі, а властивість самого тиражу: помилка присутня в поліграфії видання. Для колекціонера це радше плюс, бо дозволяє точно ідентифікувати прес, але покупець має знати про це до замовлення.

«Scorpion» — подвійник, і тут головне питання не в оформленні, а в арифметиці. Альбом дуже довгий, а двох платівок під нього мало: чотири сторони доводиться нарізати щільно, і на найгустіших басових треках у другій половині кожної сторони це чутно. Це не дефект конкретного примірника, а наслідок рішення видати альбом такої довжини на двох дисках.

«If You’re Reading This It’s Too Late» позначений у нас як мікстейп — і це важлива підказка. Матеріал зводився швидко й під потокові сервіси, тому чекати від нього того ж балансу, що на «Take Care», не варто.

З чого почати

Тим, хто приходить за впізнаваним звуком, потрібен «Take Care»: там найповніше зібрана манера, з якої виріс весь наступний меланхолійний хіп-хоп.

Якщо ж вам ближче жорсткіша подача, беріть «If You’re Reading This It’s Too Late» — це найсухіший і найшвидший його реліз. Поруч на полиці стоять сусіди по Classic Rap/Hip-Hop.

А «Scorpion» має сенс тоді, коли ви хочете обидві сторони артиста в одній коробці — і читку, і спів. Від співаної половини природно рухатися далі в бік Alternative Rap, де лежить те, що виросло з цього поділу.