Nina Simone Pastel Blues

Шостий студійний альбом Ніни Сімон 1965 року, і це перевидання чесно каже про себе на конверті: STEREOPHONIC PHS 600-187. Тобто стереоверсія, а не оригінальний моно-мікс, який частина колекціонерів вважає правильнішим. Verve перевипустила його у 2016-му без нового ремастерингу, з плівки свого архіву.

Хто пресував і що в конверті

Пресували в Record Industry, вироблено в Голландії, вага 180 грам. У конверті — ваучер на завантаження MP3-версії альбому. Раннаути на обох сторонах штамповані, не гравіровані: 15776 1A і 15776 2B. Права поділені між BMI і ASCAP потрековно, це видно на задньому боці конверта разом із переліком видавництв.

Як записаний цей склад

Продюсер Хел Муні, за спиною Сімон — Лайл Аткінсон на басі, Боббі Гамільтон на барабанах, Руді Стівенсон на флейті й гітарі, Ел Шекман на гітарі та губній гармошці. Фортепіано і вокал самої Ніни в кредитах не вказані взагалі — типова недбалість Philips тих років. Ліфлет із нотатками написав Дуглас Макклелланд, фото на обкладинці — Моріс Сеймур.

Скільки триває

Сторона A — шість треків, 18:26, найдовший «Chilly Winds Don’t Blow» на 3:59. Сторона B — три треки, 16:36, з яких десять хвилин п’ятнадцять секунд займає «Sinnerman». Тобто половина другої сторони — це один трек, і різати його не було куди.

Інші релізи співачки — на сторінці Nina Simone, сусідні платівки цієї школи — у напрямку Jazz.