Вінілові платівки David Sylvian

Девід Сильвіан (справжнє ім’я — Девід Алан Батт, народився 23 лютого 1958-го в Бекенгемі, графство Кент) став відомим як лідер і головний автор гурту Japan, заснованого 1974 року разом із Міком Карном, Робом Діном, Річардом Барб’єрі та власним братом Стівом Дженсеном. Але платівка, яку ми продаємо, — «Blemish» — не має до Japan майже жодного стосунку: це запис 2003 року, зроблений на власній студії Сильвіана й виданий на його ж лейблі Samadhisound. І тут криється незручна правда для тих, хто сподівається на мелодійний арт-поп: «Blemish» — один із найбільш аскетичних, майже цілком імпровізаційних записів у його дискографії.

Як змінювалося звучання Сильвіана

Після розпаду Japan 1982 року Сильвіан почав сольну кар’єру з «Brilliant Trees» (1984) — розкішного, продюсерськи насиченого арт-попу з джазовими й етнічними елементами. «Secrets Of The Beehive» (1987) довів цей підхід до оркестрового максимуму: струнні аранжування, витончена мелодика, майже камерна подача. А потім, 2003-го, стався різкий злам. Сильвіан заснував власний лейбл Samadhisound і записав «Blemish» майже наодинці: сам продюсував, зводив і грав, за винятком гітарних партій, які виконав Дерек Бейлі — легенда британської вільної імпровізації, чиї партії тут не аранжовані, а буквально імпровізовані в реальному часі під наспіваний Сильвіаном вокал. Сесію Бейлі записав окремо інженер Тобі Гричек-Робінсон, решту — сам Сильвіан у власній студії Samadhi Sound. Це початок нового, набагато суворішого періоду: за «Blemish» пішли офіційний реміксовий альбом «The Good Son Vs The Only Daughter» (2005) і «Manafon» (2009) — ще один запис із вільними імпровізаторами, що розвинув ідею мінімалізму й тиші як повноцінного інструмента. У 2020-х Сильвіан випускає нові речі вже на лейблі Grönland Records — «Vermilion Hours» і супутні релізи вийшли 2025 року.

Що шукати на вінілі

Оригінальний «Blemish» 2003 року виходив лише на CD у власному диджипаку Сильвіана — жодного вінілового тиражу тоді не було. Наше видання — це перша й поки що єдина відома вінілова версія альбому, випущена нідерландським Music On Vinyl 2021 року, вісімнадцять років по тому. Платівку пресували на заводі Record Industry, лаковий різ виконав Майк Гілліер, каталожний номер 00602 4387687 38, штрихкод 0 060243 876879. Наш конкретний наклад позначений на Discogs як «тестова платівка» (Test Pressing) — це технічна категорія тиражу: невеликі партії, які друкують до запуску основного накладу, щоб перевірити якість різу й пресування, перш ніж піти у велику серію. Тривалості треків на цьому виданні не надруковані — це стосується і оригінального CD, і вінілового перевидання, судячи з приміток Discogs до обох релізів.

З чого почати

Тому, хто хоче саме той абстрактний, майже позбавлений структури Сильвіан 2000-х, прямий шлях — у напрямок IDM та експериментальна музика, куди офіційно віднесено цей альбом у нашому каталозі. Тому, кого цікавить ширший контекст електронної й атмосферної музики без прив’язки до конкретно імпровізаційної традиції, підійде напрямок електроніка — саме такий жанр Discogs фіксує для цього релізу поряд із роком. А тим, хто береться за Сильвіана вперше і не певен, чи готовий одразу до найскладнішого запису його каталогу, варто знати: «Blemish» саме той момент, коли він сам поставив собі це запитання і відповів радикальною зміною курсу — тож це чесна, хоч і не найлегша, точка входу.