Вінілові платівки Audioslave

Audioslave прожили шість років і залишили після себе три альбоми — це весь спадок, більше не буде. Гурт склався 2001 року, коли Кріс Корнелл лишився без Soundgarden, а Том Морелло, Тім Коммерфорд і Бред Вілк — без вокаліста Rage Against The Machine. Слово «супергурт» тут радше заважає: від нього чекають арифметичної суми доданків, а Audioslave з першого ж запису відмовилися бути половиною RATM з іншим співаком. У нашому каталозі гурт представлений скупо — одним найменуванням, і це чесна картина попиту: беруть майже виключно дебют.

Як змінювалося звучання

Дебютний Audioslave 2002 року писався з Ріком Рубіном, і його головна знахідка — у розподілі ролей. Морелло не відмовився від жодного зі своїх нелюдських прийомів із перемикачем звукознімача та вертушкою замість соло, але тепер вони живуть усередині пісенної форми, а не всередині реп-рокового каркаса. Корнелл же прибрав частину діапазону, якою лякав у Soundgarden, і став співати рівніше, майже по-класичному.

Out of Exile 2005 року пішов далі в бік звичайного рок-альбому: менше риффового м’яса, більше приспівів. На Revelations 2006-го проступив соул, фанк і ритм-енд-блюз шістдесятих — той пласт, до якого Корнелл тягнувся все життя і який у Soundgarden не мав куди вміститися. Гурт розпався в лютому 2007-го. Єдиним повноцінним поверненням лишився один концерт у січні 2017-го, за кілька місяців до смерті вокаліста.

Ще до виходу дебюту тринадцять чорнових версій цих пісень витекли в мережу — гурт тоді публічно обурювався, бо матеріал ще навіть не був зведений. Історія має практичний наслідок: у побутових збірках досі гуляють ранні варіанти з іншим балансом і місцями іншим текстом, і людина, яка знає альбом саме за ними, на платівці почує помітно інший запис. Це не дефект видання, це різниця між чернеткою й готовою роботою.

Що шукати на вінілі

Дебют — довгий, близько години музики, і це визначає, як його видають. Наше видання розкладене на дві платівки замість однієї: на кожну сторону припадає менше матеріалу, тож інженеру не доводиться тиснути динаміку, щоб усе вмістилося. Для платівки, побудованої на низах Коммерфорда, це не косметична різниця.

Оригінальні преси початку двохтисячних трапляються рідко: вінілові наклади тоді були маленькі, ринок жив на компакт-дисках. Практично все, що зараз ходить по руках, — перевидання пізніших років. Це нормально, але означає, що полювати за «першим тиском» як за окремою цінністю тут майже безглуздо — краще дивитися на конкретний примірник і на стан конверта.

З чого почати

Якщо ви прийшли від Rage Against The Machine, беріть дебют і будьте готові до того, що політики в текстах не буде зовсім — Корнелл писав про себе. Якщо ви прийшли від Soundgarden, той самий дебют прозвучить як продовження Down on the Upside, тільки з іншим гітаристом. А якщо Audioslave для вас просто гурт із радіо початку двохтисячних, знайомство теж починається з нього: усі чотири пісні, які ви точно чули, зібрані там.

Сусідні полиці шукайте в розділі Alternative Rock, куди Audioslave у нас і віднесені, і в Hard Rock — саме звідти гурт брав будову риффів, коли Морелло грав без ефектів.