Вінілові платівки Tycho

Tycho — це одна людина, Скотт Гансен, народжений 7 лютого 1977 року в Сакраменто й давно осілий у Сан-Франциско. Особливість його в тому, що він не тільки пише музику: у кредитах власних платівок Гансен стоїть одразу як композитор, продюсер, звукорежисер, аранжувальник і дизайнер. Тобто обкладинку, яку ви тримаєте в руках, зробив той самий чоловік, що написав те, що на ній записано, — і візуальна частина тут не оформлення, а половина висловлювання.

Як змінювався звук

Спочатку Tycho був суто студійною історією: музику збирали в кімнаті, слухачі чіпляли теги chillwave і downtempo, і за цими мітками він досі стоїть найвище — даунтемпо з великим відривом, далі чилвейв, IDM і ембієнт. Це музика без вокалу, побудована на повторі й повільному розгортанні, і головна її властивість у тому, що вона не вимагає уваги, але тримає її, якщо дати.

Weather 2019 року — момент, коли в цю схему додали живих людей. Основну частину альбому Гансен записав удома, у власному підвалі в Сан-Франциско, а барабани возили писати окремо, у студію Decibelle: за установкою працювали Роберт Чік і Рорі О’Коннор. Зводив альбом інженер, підписаний у кредитах як Count, аранжування робили вдвох із Заком Брауном. Тобто до 2019-го Tycho перестав бути проєктом однієї кімнати, хоча ім’я на конверті лишилося одне.

Infinite Health 2024 року продовжує ту саму лінію: дев’ять треків, чотири на першій стороні й п’ять на другій, той самий лейбл, той самий підхід. Слухацька оцінка в цього релізу найвища серед його платівок у нашому каталозі, і це рідкісний випадок, коли пізня робота артиста подобається аудиторії більше за відому.

Що шукати на вінілі

Weather — головна причина взагалі говорити про Tycho на вінілі. Альбом короткий, вісім треків загалом на двадцять дев’ять хвилин, і його випустили на одній платівці зі швидкістю 45 обертів замість звичних тридцяти трьох з третиною. Це рішення має сенс саме через хронометраж: по чотири треки на сторону, приблизно чотирнадцять хвилин, — рівно стільки, скільки 45 обертів дозволяють без компромісів. Пластинка на 180 грамів, усередині друкований конверт із кодом на завантаження.

Далі — деталь, за якою можна впізнати цей тираж наосліп. Лак різали на німецькому заводі Optimal Media, і різав його Мартін Крафт: у раннауті стоїть BJ69306-01 A1 KR і BJ69306-01 B1 KR, де KR — його ініціали. Там же й друга дрібниця: на конверті стоїть каталожний номер ZEN257, тобто Ninja Tune, хоча співвидавцем указано Mom + Pop, у якого власного номера на цьому релізі немає взагалі.

Infinite Health у нас — лімітований тираж на блакитному вінілі, який лейбл описує як sky blue; у нашій картці колір записаний просто як синій, і це наша неточність. Код на цифрову копію тут надрукований на наклейці на внутрішньому конверті, а не на окремій вкладці, тож викидати внутрішній конверт не варто. Заводу й раннауту в базі Discogs у цього релізу не зазначено — перевірити походження пресу за документами не вийде.

З чого почати

Якщо ви ставите платівку для звуку, а не для фону, беріть Weather: 45 обертів дають цій музиці саме те, чого їй не вистачає в стримінгу, а сорок хвилин уваги вона не вимагає — альбом коротший. Якщо ви шукаєте щось на довгий вечір і вам ближчі повільні речі — Infinite Health, він рівніший і менш подієвий. Якщо ви берете першу платівку в цьому жанрі взагалі, логічніше почати з Weather: там є живі барабани, і вухо, не звикле до електроніки, чіпляється саме за них.

Обидва релізи ми ведемо через Downtempo/Ambient/Electronic, і стиль у Discogs збігається — Downtempo. Проте слухачі ставлять Tycho ще й IDM, третім тегом за вагою, а це вже інший розділ полиці — IDM/Experimental. Кому в цій музиці цікавіша структура, а не настрій, дивитися варто туди.