Вінілові платівки Ufomammut

Альбом італійського тріо Ufomammut має буквальну назву — «8», восьмий студійний альбом гурту, названий просто цифрою власного каталогу. Видали його одразу два лейбли: італійська Supernatural Cat і американська Neurot Recordings, під двома різними каталожними номерами на одному релізі. Записаний матеріал у студії Crono Sound Factory, зведений на Red Carpet Studio — обидві студії в Італії, де гурт базується від самого заснування.

Як змінювалось звучання Ufomammut

Гурт заснували 1999 року, і перший альбом «Godlike Snake» вийшов того ж року — важкий, ще досить прямолінійний дум-метал. За наступні п’ятнадцять років вийшли «Snailking» (2004), «Lucifer Songs» (2005), «Idolum» (2008), «Eve» (2010), а у 2012-му — одразу два томи «Oro»: «Opus Primum» і «Opus Alter», масштабний двочастинний проєкт, який критики називали піком студійної амбіційності гурту. У 2014-му вийшла «XV» — збірка до п’ятнадцятиліття, а рік по тому «Ecate» (2015) закріпила зсув у бік більш експериментального, менш прямолінійного звучання. «8» (2017) продовжує цю лінію: за жанровою карткою Discogs це вже не просто дум-метал, а суміш Doom Metal, Experimental, Stoner Rock і Psychedelic Rock одночасно. У 2019-му вийшла «XX» — уже до двадцятиліття гурту, а найновіші на сьогодні релізи, «Fenice» (2022) і «Crookhead» (2023), «Hidden» (2024), показують, що склад і темп випуску альбомів лишаються стабільними понад двадцять п’ять років.

Що шукати на вінілі

Склад гурту незмінний уже багато років: Пойя грає на гітарі й синтезаторі, Урло відповідає за бас, синтезатор і тексти, Віта — за ударні. Це саме той склад, що записав «8», за кредитами Discogs. Платівка — один диск, вісім треків на двох сторонах: три на стороні A і п’ять на стороні B, і, за даними MusicBrainz, сторони близькі за тривалістю попри різну кількість треків: сторона A — близько 23 хвилин, сторона B — трохи більше 24. Найдовший трек альбому, «Zodiac», іде третім і триває дев’ять з половиною хвилин, а найкоротший, «Wombdemonium», — лише три хвилини. У примітках Discogs зазначено, що чорний вініл постачається з кодом для цифрового завантаження. Обкладинку зробило італійське дизайн-студіо Malleus, яке роками співпрацює з важкими гуртами з усього світу. У кредитах вказано лейбл-продакшн Femore Production, а зведення робив безпосередньо Лоренцо Каперкі на Red Carpet Studio. Раноути на обох сторонах прості й короткі — «CAT019LP A» і «CAT019LP B», без додаткових варіантних позначок, а штрихкод у базі Discogs зафіксовано двічі: як відскановане значення і як текст на самій наклейці, і вони збігаються цифра в цифру, що для багатьох релізів незалежних лейблів — не завжди правило. Запис і зведення тут розділені між двома різними студіями Італії — Crono Sound Factory для запису, Red Carpet Studio для зведення, — тобто гурт свідомо не обмежується однією точкою виробництва, а розносить етапи роботи над платівкою по різних майданчиках.

З чого почати

Слухачам, які шукають найбільш «студійно доведений» альбом гурту, варто знати, що традиційно цю роль критики відводять двочастинному «Oro» 2012 року, а «8» — це вже наступний крок, коли експерименти з попереднього «Ecate» закріпилися в конкретній, компактній формі на одному диску. Тим, кому важливий саме традиційний дум-метал без експериментальних відхилень, варто пам’ятати, що звучання Ufomammut після 2010-х свідомо відходить від чистого жанру: цей реліз — радше суміш стилів, ніж канонічний зразок. А тим, хто хоче зорієнтуватися в суміжних напрямках важкої музики, варто зазирнути до напрямку Extreme Metal, куди офіційно віднесено цей реліз, і до напрямку Psychedelic Rock — саме цей стиль Discogs прямо зазначає серед характеристик альбому.