Вінілові платівки Duke Ellington And His Orchestra

Дюк Еллінгтон (Duke Ellington, справжнє повне ім’я Едвард Кеннеді Еллінгтон, 29 квітня 1899 — 24 травня 1974) — американський джазовий композитор, піаніст і бенд-лідер, одна з найвпливовіших постатей в усій історії джазу. За біографією Last.fm, він написав понад три тисячі пісень, включно з «It Don’t Mean A Thing», «Sophisticated Lady», «Mood Indigo» й «Satin Doll»; через склад його оркестру пройшли одні з найбільших імен джазу, а багато з цих музикантів лишалися з ним потім десятиліттями. За тією ж біографією Last.fm, геніальність Еллінгтона як композитора й аранжувальника полягала саме в тому, що він писав музику під конкретні особистості музикантів, а не під абстрактні інструменти — це й робило кожен сольний пасаж настільки характерним. За тією ж біографією, народився він у Вашингтоні, округ Колумбія, в родині Джеймса Едварда й Дейзі Кеннеді Еллінгтон і в дитинстві жив разом із батьками в будинку діда й баби по материнській лінії. У нашому каталозі представлений альбом «Such Sweet Thunder» (2011, WaxTime): перевидання на монофонічному вінілі.

Джазова сюїта за мотивами Шекспіра

Трек-лист альбому прямо відсилає до п’єс Шекспіра: «Sonnet For Caesar» (за «Юлієм Цезарем»), «Lady Mac» (за «Макбетом»), «Sonnet To Hank Cinq» (за «Генріхом V») і «Sonnet In Search Of A Moor» (за «Отелло») — це джазова сюїта, написана Еллінгтоном у співавторстві з його багаторічним партнером Біллі Стрейгорном (Billy Strayhorn), який теж окремо вказаний у кредитах Discogs як композитор поряд із самим Еллінгтоном — цей творчий дует був одним із найдовших і найпродуктивніших в історії джазу. За нотатками Discogs, бонус-трек B7 «Suburban Beauty» походить із тих самих сесій запису, але не входив до складу оригінального LP — тобто це додаток спеціально для цього перевидання, а не частина початкового задуму цілісної сюїти, яку Еллінгтон і Стрейгорн збудували навколо конкретних персонажів.

Що шукати на вінілі

Картка саме цього релізу на Discogs не містить жодного запису в полях «companies» — офіційних даних про завод чи мастеринг-студію для цього конкретного перевидання немає, і чесніше сказати про це прямо, ніж вигадати назву, якої немає в жодному доступному джерелі. Склад оркестру на цьому релізі справді великий, що добре ілюструє саму філософію Еллінгтона писати музику під конкретних музикантів: Джиммі Вуд на контрабасі, Сем Вудьярд на барабанах, сам Еллінгтон на фортепіано, п’ятеро саксофоністів — Гаррі Карні, Джиммі Гамільтон, Джонні Годжес, Пол Гонсалвес і Расселл Прокоп, троє тромбоністів — Брітт Вудмен, Джон Сандерс і Квентін Джексон, і четверо трубачів — Кет Андерсон, Кларк Террі, Рей Нанс і Віллі Кук. Тринадцять треків усього: від титульної «Such Sweet Thunder» (3:22) до додаткового бонусу «Suburban Beauty» (2:58); сторона B завершується найдовшим треком усього альбому — «Half The Fun» (4:19), перш ніж іде вже окремий бонус-трек наприкінці. За спільнотою Discogs у релізу 275 власників, 58 позицій у списках бажаного і рейтинг 4.4 з 15 отриманих оцінок — невелика, але стабільно позитивна вибірка для нішевого перевидання джазової класики.

З чого почати

Починайте з «Such Sweet Thunder» — концептуальної джазової сюїти, де кожен трек прямо перегукується з конкретною п’єсою чи персонажем Шекспіра, а не просто абстрактна назва альбому.

Якщо цікавить ширший джазовий контекст доби біг-бендів, у якому працював Еллінгтон, — перегляньте наш напрямок Джаз.

А якщо хочете почути суміжну блюзову лінію того самого періоду — напрямок Джаз та блюз покаже споріднений контекст.