Вінілові платівки Coil

Видання Musick To Play In The Dark² виглядає як звичайний подвійний вініл, але за нотатками Discogs сторона D тут — це односторонній вигравіюваний диск без запису: фактично покупець отримує лише три сторони музики, а не чотири. Ще одна деталь для тих, хто читає корінець, а не тільки обкладинку: там альбом підписаний просто «vol 2», хоча на фронтальній стороні назва оформлена з математичним степенем — «²».

Як змінювався склад: від дуету Беланса й Крістоферсона до пізнього тріо

За даними MusicBrainz, Coil існували з 1982 до 13 листопада 2004 року — це дата смерті Джона Беланса (John Balance), і саме нею офіційно завершилася історія проєкту. Пітер Крістоферсон (Peter Christopherson) приєднався в 1983-му і залишався поруч із Балансом до кінця. А клавішник Thighpaulsandra, який приєднався тільки в 1997 році, встиг пробути в гурті лише сім останніх років його існування — але саме цих трьох, за кредитами Discogs, і вказано виконавцями цього релізу («Coil Were: Балланс, Крістоферсон, Thighpaulsandra»), тобто це запис пізнього, а не класичного складу вісімдесятих. Додаткові вокальні партії тут виконує Роуз Макдауелл (Rose McDowall) — за тим самим кредитом вона зазначена саме як гостя, а не постійна учасниця гурту. За весь час існування, за даними MusicBrainz, через Coil пройшло щонайменше 12 різних музикантів — від клавішника Джона Гослінга, який пробув лише кілька місяців 1983 року, до Денні Гайда, що залишався поруч із дуетом майже двадцять років, аж до 2004-го.

Що шукати на вінілі

Наше видання — тираж лейблу Dais Records (номер dais184) 2022 року, лімітований 2000 копіями на прозорому вінілі, з кодом для цифрового завантаження. Ремастерингом займався Джош Бонаті (Josh Bonati), а пресували платівку на GZ Media в Чехії. За нотатками Discogs, на релізі є посвята: «присвячується з любов’ю й ефіром Тіму д’Арч Сміту і Р.Г.» (Tim d’Arch Smith and R.H.) — хто саме ховається за ініціалами Р.Г., джерело не розкриває. Сторона D, як уже згадано, — вигравіюваний диск без звуку, тож фактично альбом займає лише три робочі сторони з чотирьох можливих. Сім треків розподілені нерівномірно: сторона A відкривається «Something» і «Tiny Golden Books», сторона B — «Ether» і «Paranoid Inlay», а найдовша сторона C вміщує одразу три композиції, включно з фінальною «Batwings (A Limnal Hymn)» — і жодна з них не має вказаного в Discogs хронометражу, що для реліза 2022 року з ремастерингом є нетиповою прогалиною в даних. За статистикою спільноти Discogs, реліз тримають у колекціях 515 користувачів із рейтингом 4,53 на основі 45 голосів.

З чого почати

Якщо хочете зрозуміти, чому Coil називають радше експериментальним проєктом, ніж класичним індастріалом — цей альбом побудований на довгих атмосферних треках без чіткого ритмічного каркасу.

Якщо цікавить темніша, ембієнтна сторона звучання — сторони B і C, з композиціями «Ether» і «An Emergency», ближчі до даунтемпо й ембієнту, ніж до танцювальної електроніки.

Якщо хочете саме колекційне видання — це лімітований тираж на 2000 копій із вигравіюваною, а не записаною стороною D, тож перевіряти комплектність варто одразу після розпакування.