Вінілові платівки Cerrone

Марк Серрон почав грати на барабанах у 12 років, слухаючи Отіса Реддінга, а до кінця 1970-х став одним із тих, кому приписують саме введення бас-барабана на передній план танцювальної музики — прийом, що згодом ліг в основу євродиско й хаусу. У нашому каталозі представлений «Disco Symphony» 2025 року — альбом, який повертається до його класики через півстоліття.

Від піонера диско до симфонічного перепрочитання власної класики

Дебютний альбом Серрона «Love In C Minor» вийшов 1976 року, а вже наступного — «Cerrone 3: Supernature» з треком, що став його найвідомішим хітом. Далі дискографія йшла нумерованою серією — «Cerrone IV: The Golden Touch» (1978), «VI», «VII: You Are The One» (1980), аж до «IX: Your Love Survived» (1982) і пізніших робіт 1980-90-х. Наш «Disco Symphony» (2025) — це не новий альбом у звичному сенсі, а симфонічне перепрочитання власного каталогу: до трек-листа увійшли «Love In C Minor» (назва його дебютного треку), «Cerrone’s Paradise» (1977) і «Supernature», тут розтягнутий до 8:05 — набагато довше за відому радіоверсію. За музичний напрямок відповідав Ренді Кербер, американський аранжувальник і клавішник з великим досвідом кіномузики, а продюсером зазначений сам Серрон — тобто через півстоліття після дебюту він повертається до власних хітів уже в ролі диригента власної спадщини. Народився Серрон 24 травня 1952 року у Вітрі-сюр-Сен під Парижем, і масштаб його впливу підтверджує аудиторія: Last.fm фіксує понад 360 тисяч слухачів і майже 3,3 мільйона відтворень, а сам він оцінює свої продажі за кар’єру у понад 30 мільйонів копій. Твердження про «перший бас-барабан на передньому плані» лишається предметом дискусії серед істориків диско — його часто повторюють і сам артист, і музичні видання, хоча однозначного першоджерела прийому назвати неможливо.

Що шукати на вінілі

Наш тираж «Disco Symphony» — подвійна платівка на бурштиново-прозорому вінілі («Amber Crystal Clear»), надрукована відомим французьким заводом MPO — одним із найстаріших і найповажніших вінілових пресових підприємств Європи. Формат тиражу — чотири сторони на двох дисках, випущений французьким Malligator Préférence спільно з Because Music. У кредитах Discogs, крім Кербера й самого Серрона, більше нікого не вказано — ні інженера зведення, ні майстерингу, що для симфонічного за задумом альбому досить незвично. Наклад уже встиг зібрати непогану репутацію в колекціонерів: середня оцінка 4,76 з 49 голосів при 517 власниках у базі. Жанрові теги Last.fm описують загальну творчість Серрона як Disco, House, dance і electronic — тобто його вплив читається аж до сучасної хаус-сцени, а не лишається виключно диско-феноменом 1970-х.

З чого почати

Якщо чуєте ім’я вперше — почніть саме з «Disco Symphony»: тут одразу впізнаєте головні мелодії Серрона, тільки в оркестровому вбранні.

Якщо знаєте класичне диско 1970-х — раджу пошукати оригінальні студійні версії «Love In C Minor» і «Supernature» 1976-77 років для порівняння: різниця в трактуванні одного матеріалу через 50 років разюча.

Якщо цікавить диско й денс-поп загалом — загляньте в наш розділ Disco, або в ширший жанровий контекст Electronic, куди Discogs також відносить цей реліз.