Вінілові платівки Beach Fossils

Beach Fossils починалися 2009 року в Брукліні як домашній проект Дастіна Пейсера, а платівка «Bunny» (2023), яка є в нашому каталозі, — це вже звук повноцінного гурту зі струнною секцією і продюсерською роботою за межами родини самого Пейсера. Шлях від однокімнатного лоу-фаю до сесії з віолончелісткою і скрипалькою — головний сюжет цієї сторінки, а масштаб — понад мільйон слухачів на місяць на Last.fm, попри те що гурт за пʼятнадцять років так і не переходив із незалежних лейблів на великий.

Як змінювався звук гурту

Спершу це був сольний проект Пейсера, який того ж 2009 року розрісся до концертного складу з басистом Джоном Пеньєю і гітаристом Крістофером Берком — саме з ними гурт вирушив у перший тур. Дебютний сингл «Daydream / Desert Sand» вийшов у лютому 2010-го на лейблі Captured Tracks, а вже в травні того ж року з’явився однойменний дебютний альбом, який критики зустріли схвально. Далі склад мінявся неодноразово: 2011-го Пенья пішов, щоб заснувати власний проект Heavenly Beat, згодом гурт покинув і гітарист Коул Сміт — заради сольного проекту DIIV, а за барабани з 2012 року сів Томмі Гарднер. До «Bunny» постійний склад (Пейсер, Гарднер, Джек Сміт, Томмі Девідсон) доповнили запрошені струнні — віолончелістка Крістін Крута, альтистка Мідорі Вітковскі й скрипалька Камелія Хартман, а за зведення альбому відповідав уже Ларс Штальфорс, а не сам Пейсер, як бувало на ранніх релізах. На Last.fm цей шлях від шумного дебюту до продюсерської роботи зі струнними відбитий у самих тегах гурту — поруч висять «lo-fi», «noise pop», «surf rock», «garage rock» і просто «indie», тобто аудиторія досі чує в записах суміш епох, а не тільки новий полірований звук.

Що шукати на вінілі

Наш наклад «Bunny» — кольоровий, «Blue [Powder Blue]», лімітований випуск лейбла Bayonet Records. Штрихкод у цього тиражу не надрукований на конверті, а наклеєний окремим стикером — типова ознака невеликого інді-накладу, а не масового заводського пресу. У раннауті платівки замість сухих службових цифр вигравіювано фрази: сторона A підписана «IT’S ALL A RODEO», сторона B — «STANDING IN THE AFTERGLOW», обидві з приміткою студії мастерингу Bonati Mastering NYC. Мастерингом займався Джош Бонаті, а більшість інструментів на записі — вокал, гітара, бас, клавішні, тамбурин і шейкер — це сам Пейсер; за ударними в студії був сесійний музикант Антон Гохгайм, а не постійний барабанщик гурту Гарднер, тобто студійний склад для запису відрізнявся від концертного — звичайна практика для інді-релізів, які записують не наживо всім гуртом одразу. На Discogs реліз зібрав 1709 власників, 148 бажають його придбати і рейтинг 4,52 з 111 оцінок — високий показник для релізу незалежного лейбла, а не масового перевидання.

З чого почати

Якщо хочете почути гурт таким, яким він був на старті — приглушений вокал, мінімум оздоблення, лоу-фай без прикрас, — шукайте дебютний однойменний альбом 2010 року, з якого й почалась історія проекту. Якщо цікавить сучасніший, продюсерськи вивірений звук зі струнними й рукою Ларса Штальфорса за пультом — «Bunny» вже стоїть у нас на полиці, і саме цей тираж описаний вище. А якщо після цього захочеться пошукати схожу за фактурою музику, у каталозі є напрямки shoegaze / dream pop і indie rock — там сусіди саме за звуком, а не за назвою лейбла чи роком випуску — і туди варто зазирнути, перш ніж брати платівку наосліп за рекомендацією стрімінгу.