Вінілові платівки Clint Mansell

Clinton Darryl «Clint» Mansell (народився 7 січня 1963 року в Англії) прийшов до кіномузики нетиповим шляхом: спершу він був вокалістом і гітаристом рок-гурту Pop Will Eat Itself, а вже потім — автором мінімалістичних партитур для Даррена Аронофскі. «Requiem For A Dream» (2000) — його друга робота з режисером і, мабуть, найвпізнаваніша: тема «Lux Aeterna» звідти давно живе окремим життям у рекламних роликах і трейлерах, часто без жодної згадки джерела. Неприємна деталь для педантів: на самому релізі є розбіжність між тим, що написано на конверті, і тим, що надруковано на етикетці — сторона D на звороті обкладинки називається «In The End It’s All Nice», а на самій платівці — просто «Suite».

Від рок-гурту до струнного квартету

До кіномузики Менселл був фронтменом Pop Will Eat Itself — британського гурту, що змішував рок з семплами й електронікою. У «Requiem For A Dream» цей бекграунд майже не відчутний: партитура побудована на струнному квартеті Kronos Quartet, а сам Менселл значиться в кредитах як композитор, продюсер (окрім виступів Kronos Quartet) і програміст усіх машинних партій. Постановку струнних виступів аранжував David Lang, а дизайн обкладинки цього видання підписаний Simon C Page. Показово, що в кредитах цього релізу як виконавчий продюсер вказаний сам Даррен Аронофскі — режисер фільму особисто курирував музичний випуск, а не залишив це на відкуп студії. Записували партитуру на Skywalker Sound — студії, заснованій Джорджем Лукасом, що на практиці означає роботу з тим самим технічним рівнем, який стандартно обслуговує голлівудські блокбастери, застосований тут до мінімалістичної камерної музики. У технічних кредитах релізу окремо вказані інженер запису Dann Thompson і асистенти Andre Zweers, Bob Levy та Brandon Proctor, а цифровим редагуванням займалися той самий Andre Zweers і Tom Luekens — тобто над цим, здавалося б, аскетичним звучанням працювала повноцінна студійна команда, а не один композитор із ноутбуком.

Що шукати на вінілі

Це перевидання 2020 року від Nonesuch: дві платівки по 140 грам, ремастеринг, репрес — за нотатками Discogs, надруковано в Нідерландах, пресувала Record Industry. Чотири сторони організовані за порами року з фільму: Summer (A), Fall (B), Winter (C) і, за задумом, «In The End It’s All Nice» (D) — хоча, як уже сказано, сама етикетка на диску називає цю сторону просто «Suite». На стороні C розташована «Lux Aeterna» (трек C8) — саме та тема, яку, найімовірніше, впізнає навіть той, хто ніколи не бачив фільму. На Discogs цей тираж — один із найпопулярніших саундтреків у базі: 2130 користувачів позначили його в колекції, ще 776 — у списку бажань. Штрихкод релізу — 075597947298, а формат позначений одразу трьома словами: Reissue, Remastered і Repress — тобто це не перший наклад саме такого перевидання, а вже повторний тираж уже переробленої версії.

З чого почати

Якщо вас привела сюди сама «Lux Aeterna» — почніть із сторони C, але слухайте весь реліз цілісно: тема набуває сенсу тільки в контексті решти партитури, збудованої на тому самому мінімалістичному матеріалі. Якщо цікавить радше сучасна академічна й камерна музика поза кіноконтекстом — варто зазирнути до підбірки неокласики, де Discogs зараховує подібний за стилістикою матеріал. А якщо ви збираєте кіносаундтреки на вінілі загалом — перегляньте розділ саундтреків.