Ray Charles The Great Ray Charles

Альбом, на якому Рей Чарльз не співає

«The Great Ray Charles» 1957 року — інструментальна платівка. У кредитах цього тиражу вокал не зазначений узагалі: Рей Чарльз тут грає на фортепіано й челесті, а мелодію ведуть духові — альт-саксофон Девіда «Fathead» Ньюмана і труба Джо Бріджвотера. Той, хто йде сюди за голосом, помилиться адресою: це джазова платівка з великою секцією духових, а не збірка пісень.

Що це за видання

Європейське перевидання Atlantic і Rhino Vinyl, каталожні номери 1259 і 0081227944537, платівка на 180 грамів. Звук монофонічний — це не дефект тиражу, а оригінальний формат запису 1957 року. Виготовлено в Німеччині на заводі Optimal Media.

Хто це записував

За пультом стояли Том Дауд і Ерл Браун, наглядав за сесією Джеррі Векслер. На контрабасі грають Оскар Петтіфорд і Рузвельт Шеффілд, на барабанах — Джо Гарріс і Вільям Піплз, на баритон-саксофоні Еммет Денніс. Обкладинку оформив Марвін Ізраель, знімок зробив Лі Фрідлендер, а текст на конверті написав Гері Крамер.

Сторони й хронометраж

Сторона A — чотири треки, 18:27. Сторона B — чотири треки, 18:33. Разом вісім композицій і 37:00 музики, тобто сторони майже однакові. Найдовша річ — «Doodlin’» на 5:49.

Більше релізів у каталозі: вініл Рея Чарльза та добірка джазових платівок.