Jacques Loussier Play Bach No.1

Це не оригінальне видання 1959 року, а перевидання 2012-го від каталожного лейбла WaxTime. Незручна правда — у кредитах: реліз позначено як ремастерований і лімітований, але жодного інженера мастерингу там немає взагалі, як немає й студії. Усе, що вказано, — це сам лейбл, завод і рядок про спосіб нарізки.

Що насправді записано на платівці

Париж, 1959 рік: Жак Лусьє за роялем, П’єр Мішло на контрабасі, Крістіан Гарро на ударних. Прелюдії й фуги Йоганна Себастьяна Баха аранжував сам Лусьє — це той альбом, з якого почалася серія «Play Bach» і сама ідея грати Баха фортепіанним тріо без жодних поступок джазовій свободі.

DMM і два варіанти раннауту

Нарізка зроблена за технологією Direct Metal Mastering на оригінальній різальній системі Georg Neumann, платівку тиснули на GZ Digital Media, вага 180 грамів. Раннаути тут не гравіювані, а відбиті штампом, і відомі два варіанти — 771802 100330E1/A і 771802 100330E1/C, тобто тираж друкували щонайменше двома партіями. Штрихкод 8436542011587 збігається з нашим, каталожний номер WaxTime — 771802.

Скільки триває

Сторона A — 17:38 на чотири номери, сторона B — 17:39 теж на чотири. Разом 35:17, тобто сторони розведено майже посекундно рівно. Найдовша п’єса — «Toccata and Fugue in D Minor» на 8:57, вона відкриває другу сторону.

Кому підійде

Тим, хто хоче почути, з чого виросла вся традиція джазових прочитань бароко. Колекціонерам оригінальних французьких пресів Decca це видання не замінить — воно про музику, а не про раритетність.

Більше в каталозі: Jacques Loussier і напрямок Jazz.