Вінілові платівки Angelo Badalamenti

Анджело Бадаламенті (22 березня 1937 — 11 грудня 2022) — американський композитор і аранжувальник, чиє ім’я для більшості людей нерозривно зв’язане з Девідом Лінчем. Теги MusicBrainz у нього мінімалістичні: soundtrack, film score, television music — і в цьому вся суть. Він майже не писав музику окремо від зображення, а те, що писав, працює як самостійна платівка краще за більшість саундтреків.

Як змінювалося звучання

До Лінча він працював під іменем Енді Бадале — під цим псевдонімом у базі значиться навіть окремий колектив, Andy Badale Orchestra. Це були шістдесяті й сімдесяті: аранжування для чужих пісень, оркестрові підкладки, робота ремісника. Той період майже не перевидається на вінілі, і шукати його як точку входу немає сенсу.

Перелом — «Blue Velvet» 1986 року. Далі почалося те, за що його знають: повільний темп, приглушені духові, тремоло на гітарі й синтезатор, що імітує струнні, але не приховує своєї штучності. У 1990—1991 роках вийшов «Twin Peaks», де ця мова остаточно оформилася, а 1992-го — «Fire Walk With Me», музика до повнометражного фільму, значно темніша й ближча до фрі-джазу, ніж серіальна.

Поза Лінчем він писав зовсім інше: «National Lampoon’s Christmas Vacation» 1989 року, «Місто загублених дітей» 1995-го, «Дуже довга заручина» 2004-го. Це не той самий композитор на слух, і той, хто прийшов за туманом «Твін Пікса», у цих роботах його не знайде.

Окремим рядком стоять його спільні проєкти: Thought Gang — дует з Лінчем, де вони писали імпровізаційний джаз, і Booth and the Bad Angel з вокалістом гурту James. У нашому каталозі Бадаламенті лежить у напрямку Soundtrack, і це наша навігація; за жанровою класифікацією Discogs його релізи частіше проходять як ambient та jazz.

Що шукати на вінілі

Каталог у нас невеликий і весь навколо «Твін Пікса», тому вибір зводиться до трьох позицій і двох рішень.

«Music From Twin Peaks» є у двох варіантах: перевидання на 180 грамах і лімітований зелений вініл. Матеріал тут один і той самий, різниця тільки в носії. Зелений — непрозорий барвник, він шумить менше за прозорі кольорові тиражі, але все одно трохи більше за чорний. Для музики, побудованої на тривалих тихих ділянках з одним синтезатором, цей додатковий шум чутний саме там, де його найменше хочеться чути. Тому 180 грамів тут не питання престижу, а практичне рішення.

«Fire Walk With Me» — окрема платівка й окрема музика. Хто бере її як «ще один Твін Пікс», зазвичай залишається здивованим: тут значно більше саксофона, дисонансу і майже немає впізнаваної теми з серіалу. Це не гірше, просто інше, і краще знати про це заздалегідь.

Загальне для всіх трьох: динамічний діапазон у цієї музики великий, а середній рівень запису низький. Це нормально для саундтреку — гучність там ставилася під кіно, а не під радіо. На тихій системі вам доведеться додати гучності, і разом із музикою підніметься весь шум тракту.

З чого почати

Якщо ви бачили серіал і хочете саме те відчуття — «Music From Twin Peaks» у будь-якому з двох видань. Це найпряміший шлях.

Якщо серіал ви не дивилися, а прийшли за атмосферою — все одно починайте з нього ж, але слухайте як самостійний альбом. Далі логічно розширювати добірку сусідами по Soundtrack.

А тим, хто вже знає обидві платівки напам’ять і хоче більше темного, підійде «Fire Walk With Me» — і звідти прямий перехід до інших робіт для екрана в розділі Серіали.