Max Richter The Blue Notebooks

На звороті конверта біля «Shadow Journal» надруковано 18:22. Насправді трек триває 8:22 — рівно на десять хвилин менше. Помилка в одній цифрі, але саме через неї сума за стороною A на папері не сходиться з тим, що чуєш.

Що додали до альбому 2004 року

Перша платівка повторює оригінал, друга віддана бонусам і реміксам. Сторона C — оркестрова й оновлена версії, сторона D — два ремікси, від Jlin і Knox-Om-Pax. Вона найкоротша в комплекті: 7:36 за два треки.

П’ятнадцять років і важкий вініл

Видання 2018 року позначене як ювілейне й спеціальне, вага 180 грамів, лейбл Deutsche Grammophon. Мастеринг зробила Менді Парнелл, оформленням займався Алекс Торренс, фотографію зробив Пол Спенсер.

Скільки триває

Сторона A — 21:23 за п’ять треків, B — 19:06 за шість, C — 16:31 за чотири, D — 7:36 за два. Найдовша річ — «Shadow Journal» на 8:22, найкоротша — «Vladimir’s Blues» на 1:18. Разом 64:36, і чотири сторони розподілені дуже нерівно — від 7:36 до 21:23.

Кому підійде

Тим, хто хоче альбом 2004 року разом із реміксами, а не сам по собі. Підійде й тим, хто збирає видання Deutsche Grammophon на важкому вінілі.

Решта релізів композитора — на сторінці Max Richter, сусідні платівки — у напрямку Neoclassical Music.