The Stranglers La Folie

«La Folie» 1981 року — альбом, на якому The Stranglers остаточно пішли від панку в бік клавішних балад, і саме звідси «Golden Brown». Перевидання 2024 року вийшло до National Album Day на рожевому напівпрозорому вінілі обмеженим тиражем.

Що це за тираж

Прес — GZ Media, лак різав Баррі Ґрінт: його цехове прізвисько BAZZA видряпано в раннауті. Лейбл Parlophone, зроблено у Великій Британії. Стикер на плівці повторює стилістику оригінального видання 1981 року, а сам конверт неламінований — без глянцевої плівки, до якої звикли на сучасних перевиданнях.

Як звучить рожевий вініл

Кольоровий вініл шумить трохи більше за чорний, і це видання не виняток. На тихих місцях «Golden Brown» і заголовної «La Folie» фоновий шелест чутно, якщо слухати уважно й на гучності вище середньої. Для решти матеріалу це майже не має значення: він щільніший за динамікою.

Кому підійде

Тим, хто збирає британську нову хвилю в кольорі й спокійно ставиться до лімітованих тиражів. Одинадцять треків: шість на стороні A, п’ять на стороні B. «Golden Brown» стоїть третьою на другій стороні, одразу після «It Only Takes Two To Tango». Сторона A при цьому лишається жорсткою: «Non Stop», «Everybody Loves You When You’re Dead» і «Tramp» ближчі до того, з чого гурт починав, тому платівка ділиться на дві половини не лише фізично.

Хронометраж за оригінальним британським вінілом 1981 року в MusicBrainz: сторона A — 19:37 на шість треків, сторона B — 19:11 на п’ять, разом 38:48.

Інші платівки — The Stranglers, а суміжне за звучанням зібрано в напрямку нова хвиля.