Depeche Mode Ultra

«Ultra» 1997 року вміщено на одну платівку, і перша її сторона триває 31:25 — для дванадцятидюймового боку на тридцяти трьох обертах це майже стеля. Знати про це варто до покупки: одинадцять треків і 56:35 на одному диску — свідоме рішення, а не помилка.

Звідки взялися лаки цього тиражу

У раннауті поруч із написом «MIKE’S THE EXCHANGE 07 REMASTA» стоїть номер MOVLP945 — каталожний індекс Music On Vinyl. Тобто прес 2017 року від Sony та Mute зроблено з лаків, різаних Майком Маршем ще для ремастеру 2007-го.

Одна платівка на одинадцять треків

Розкладний конверт, ремастеринг Саймона Гейворта у Super Audio Mastering, прес голландського Record Industry, каталожний номер 88985336911, на етикетці лишився мютівський STUMM148. Записувався альбом на семи студіях, серед них Abbey Road і Electric Lady.

Скільки триває

Сторона A — 31:25 за шість треків, сторона B — 25:10 за п’ять. Разом 56:35; «Uselink» на другому боці — півторахвилинна зв’язка, а не пісня.

Кому підійде

Тим, хто хоче альбом цілим на одному диску і не готовий доплачувати за подвійні перевидання. Продюсував платівку Тім Сіменон, зводили Гарет Джонс і Кью.

Два каталожні номери на одному конверті

Конверт розкладний, без буклета і без вкладки з текстами. Каталожних номерів на ньому два: соні-мюзиківський 88985336911 на звороті і мютівський STUMM148 на етикетці — старий індекс альбому 1997 року.

Решта альбомів гурту — на сторінці Depeche Mode, сусідні релізи — у напрямку синті-поп.