Tom Waits Closing Time

У картці цього релізу на Discogs немає взагалі нічого, крім штрихкода: ні заводу, ні мастеринг-інженера, ні різника лаків, ні жодного раннаута, ні примітки. Сорок п’ять хвилин музики розвели на дві платівки не заради ваги, а через швидкість: тираж нарізаний на 45 обертів.

Що дає 45 обертів

На такій швидкості на сторону фізично вміщується менше, тому сторони тут короткі — по три треки і по десять-дванадцять хвилин. Це стандартний аудіофільський розмін: більше платівок і частіше перевертати, зате менше матеріалу на одиницю канавки. Видання позначене як лімітоване і ремастероване, лейбл Anti-, каталожний номер 7974-1.

Як розкладено альбом по сторонах

Порядок треків збережено повністю, без перестановок під формат: «Ol’ ’55» відкриває сторону A, а заглавна «Closing Time» стоїть останньою на стороні D. Дванадцять позицій розбито рівно по три на сторону, тому жодна річ не потрапила на стик і не розрізана між дисками.

Скільки триває

Дванадцять треків, по три на кожну з чотирьох сторін. Сторона A — 11:09, B — 11:17, C — 10:12, D — 12:39. Разом сорок п’ять хвилин з невеликим. Найдовша річ — «Grapefruit Moon» на 4:46, найкоротша — «Ice Cream Man» на 3:05.

Кому підійде

Тим, хто хоче ранній, ще співочий Вейтс у максимально дбайливій нарізці. І тим, кого не дратує перевертати платівку кожні одинадцять хвилин.

Інші його платівки — на сторінці Tom Waits, сусідній матеріал — у напрямку Blues.