Peter Tosh Mama Africa

Цей вініл зроблено з переробленого матеріалу — у описі тиражу він позначений як recycled red. Звідси й головний компроміс: колір у кожного примірника трохи свій, а шумовий поріг вищий, ніж у чорного. Для реггі це відчутніше, ніж для важкої музики, бо тут багато простору між ударами і пауз, у яких шум основи чути.

Що це за тираж

Американське лімітоване перевидання 2024 року на Parlophone, одна платівка, червоний вініл. У кредитах релізу немає ні заводу, ні студії мастерингу — тільки склад музикантів та інженерів оригінального запису 1983 року.

Хто це грав

Склад на альбомі серйозний навіть за мірками ямайської сцени: за барабанами Слай Данбар і Карлтон «Санта» Девіс, на гітарах Дерил Томпсон і Дональд Кінсі, на органі Роббі Лін. Зводили вдвох — Кріс Кімсі і сам Тош. У бек-вокалі, окрім The Tamlins, записана Бетті Райт.

Як звучить

Пізній Тош звучить ширше і студійніше за ранній: барабани оброблені, клавіші займають багато місця, вокал виведений уперед. Сторона A з її 23:37 — на межі комфортного для 33 обертів, і бас там до кінця трохи втрачає щільність. Друга сторона коротша, і саме на ній платівка грає найкраще.

Скільки триває

Сторона A — чотири треки, 23:37. Сторона B — п’ять треків, 20:20. Разом 43:57. Найдовший номер — заголовний «Mama Africa» на 7:58, він відкриває платівку. Другу сторону відкриває «Johnny B. Goode».

Інші релізи — на сторінці Peter Tosh, решта каталогу — у напрямку Реггі.