Вінілові платівки Shiro SAGISU

Наш північноамериканський тираж «Neon Genesis Evangelion» — це не повна копія оригінального японського видання: трек A2, який був у первісному релізі, тут просто відсутній. Це задокументовано в примітках Discogs, а не наша помилка опису: якщо шукаєте повний трек-лист серіалу, це видання його не дає. Натомість трек D4 у вкладці підписаний прямо як «Fly Me To The Moon» — той самий позивний фінал, який фанати серіалу впізнають одразу. Наприклад, D4 із позначкою «Fly Me To The Moon» — це не оригінальна пісня Сагісу, а класичний джазовий стандарт, узятий для фінальних титрів кожної серії. Про це навіть окремо згадано на вкладці — рідкісний випадок, коли лейбл сам підказує слухачеві контекст пісні, що не належить перу композитора альбому.

Як змінювався звук

Широ Саґісу критики іноді називають «японським Квінсі Джонсом» — за понад двадцять п’ять років у музичній індустрії Японії він встиг попрацювати в поп-, R&B-, джазовому й класичному напрямках одночасно, а кар’єра почалася ще наприкінці сімдесятих. За словами Last.fm, значну частину музики для інших виконавців він писав без вказання свого імені в титрах — практика, типова для студійних композиторів того покоління, які рідко отримували публічне визнання за роботу на чужі імена. У саундтреку до «Evangelion» продюсером значиться сам Хідеакі Анно — режисер серіалу, тут він же відповідає за музичний супровід як продюсер. Запис і зведення робив Коїчі Судзукі на студії King Record. Права на музику розділені між King Record, студією Khara і Project Eva — трьома різними структурами навколо однієї франшизи, що для аніме-індустрії звична модель ліцензування. Записували музику в King Record Studio, а зводили в King Records YK Studio — тобто звук цілком японського походження, хоча наш конкретний прес американський.

Що шукати на вінілі

Наш наклад пресований на заводі United Record Pressing, а лак різали в Nashville Record Productions — обидва американські майданчики, хоча оригінал музики повністю японський. Ліцензію на північноамериканський випуск тримає Milan Records, дистрибуцію — Sony Music Entertainment. Другий наш тираж, «Music From Shin Evangelion: 3.0+1.0» 2024 року, — це вже американська версія з іншим текстом на звороті конверта й без логотипу Sony Classical на обкладинці, порівняно з паралельним виданням у базі Discogs; сам реліз налічує тридцять чотири треки й частково класифікований на Discogs як Classical, а не лише як Soundtrack. Автором англійського тексту пісні в цьому виданні вказаний Тадж Визґовскі. У раннауті всіх чотирьох сторін подвійного вінілу стоїть позначка профспілки виконавців Ⓤ поряд із заводським кодом, а сторона C у матриці позначена як «C3» — натяк, що цей варіант нарізки не перший. Наш конкретний наклад — червоний вініл на два диски, штрихкод 1 96588 12821 9; кольоровий вініл для саундтреку аніме такого масштабу трапляється рідше, ніж чорний, і зазвичай іде окремим лімітованим випуском. Жанрово Discogs заносить видання одразу до категорії «Stage & Screen» зі стилями Soundtrack і Anison — останній термін японська індустрія використовує саме для аніме-тематичної музики, окремо від звичайних саундтреків.

З чого почати

Якщо вам потрібен саме саундтрек серіалу — беріть «Neon Genesis Evangelion», пам’ятаючи про відсутній трек A2 у цьому конкретному пресі. Якщо цікавить фінальний фільм франшизи — це «Music From Shin Evangelion», де тридцять чотири треки охоплюють майже всю партитуру завершальної стрічки. У нашому каталозі обидва лежать у напрямку Soundtrack, хоча стилістично композитор працює значно ширше — Last.fm прямо називає серед його регістрів джаз і класику, тож не дивуйтеся, почувши в саундтреку біг-бендові чи оркестрові пасажі.